ЛУЧАНИ МАЮТЬ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВОНИ — НЕ ПРОСТО МЕШКАНЦІ, А ВЛАСНИКИ

У цьому — один із реальних шляхів порятунку з «комунальної прірви».

Якими б не були обдертими під’їзди, дірявими — дахи, холодними — батареї, а мокрими — підвали, лише скарги у «жек» проблеми не вирішать. Вихід? Об’єднуватися, домовлятися і починати самим наводити лад у своїй домівці. Наприклад, утворивши об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — ОСББ

Іван СИНЮК


Водночас даремно сподіватися, що самі ОСББ упораються з цим завданням. Мусить бути підтримка влади, яка дасть ОСББ необхідні права і можливості. І влада цю підтримку обіцяє. Про те, якою вона буде, про можливості ОСББ і про те, що вже зроблено, мова йшла під час виїзного засідання Національної ради з питань створення та забезпечення функціонування ОСББ у Луцьку. Хочеться вірити, що присутність на цьому заході віце–прем’єр–міністра України Олександра Вілкула свідчить про увагу держави до проблем комуналки і про визнання успіхів у діяльності луцьких ОСББ.

ШУКАЙТЕ КОШТИ
— Приватизуючи житло, ми не задумувались, як будемо утримувати його, бо звикли, що хтось це має зробити за нас. Найчастіше сподівалися на державу. Але ж, наприклад, якщо маєш автомобіль, то не просиш у влади грошей на його ремонт! — розмірковує голова Асоціації ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк. — Чому ж тоді виникають питання щодо утримання приватного житла?
Стимулюючи розвиток ОСББ, держава не перекладає проблему зі своїх плечей на плечі українців. Право розпоряджатися власним майном — природне й очевидне. Інша справа, що водночас держава повинна допомагати об’єднанням, першою проблемою яких стає банальне «де взяти гроші?».
— Держава вирішила, що створення ОСББ — пріоритет у реформі житлово–комунального господарства. Але на це потрібні ресурси! Необхідної кількості коштів для підтримки ОСББ та модернізації житлового фонду в державному бюджеті не передбачається. Немає їх і в місцевих бюджетах, — змальовує проблему голова Ради голів ОСББ Луцька, депутат міської ради Роман Бондарук.
Врятувати ситуацію можуть кредити. Але посильні, такі, які об’єднання співвласників могли б «потягнути».
Європейський досвід свідчить на користь кредитування. Наприклад, Польща успішно залучає позики не тільки від держави, й від приватних фінансових установ для ремонту житлових будівель. На жаль, в Україні немає механізму залучення кредитів від приватних фінансових установ для ОСББ, — підсумовує Роман Бондарук.

ДЕРЖАВА ОБІЦЯЄ ПІЛЬГОВІ КРЕДИТИ
В Україні діє Державна програма активізації економіки, повідомив у Луцьку віце–прем’єр–міністр Олександр Вілкул. Цією програмою на 2013-2014 роки передбачена фінансова підтримка на створення ОСББ та фінансування ремонтів у будинках.
Обов’язкова умова: в ремонті мусять використовуватися українські будівельні матеріали. «Таким чином підвищується якість проживання в будинках та стимулюється розвиток вітчизняного виробництва», — сказав Олександр Вілкул.
До слова, в уряді впевнені: об’єднання співвласників багатоквартирних будинків здатні вплинути на конкуренцію на ринку комунальних послуг, «послабити» монополію «жеків». ОСББ як ніхто будуть зацікавлені не просто в економії, а в раціональному використанні коштів.
Оскільки об’єднання самі обирають організації, які обслуговують будинки, то здорова конкуренція між цими компаніями підвищить якість послуг, які вони надають, — сказав у Луцьку віце–прем’єр.

ВИ ОБ’ЄДНАЛИСЯ? ОТРИМАЙТЕ ГРОШІ
Юлія Сабатюк пригадує, як разом з активістами ОСББ замислилися над питанням: скільки грошей може потратити кожна сім’я на утримання і ремонт будинку? Відповідь була очевидною: не більше, ніж платили до цього комунальникам. Де брати гроші? Звісно — економити. Проте цього було мало.
— Після довгих роздумів вирішили звернутися до депутатів Луцької міської ради і знайшли з їхнього боку підтримку, — каже Юлія Сабатюк.
Так з’явилася в Луцьку Програма сприяння діяльності ОСББ міста на 2012-2014 роки. За словами Романа Бондарука, вона передбачає фінансування капітального ремонту водопровідних труб, фасадів, ліфтів, встановлення лічильників.
Відтак у 2012 році бюджет Луцька виділив 700 тисяч гривень на потреби ОСББ. Ще 300 тисяч зібрали мешканці. У 2013 році в бюджеті міста на ці потреби передбачено 1 мільйон гривень. 400 тисяч знову ж таки готові внести члени ОСББ.
— Волинь однією з перших в Україні залучила близько 4,8 млн грн кредитних коштів з державного бюджету. Завдяки цьому для ОСББ Луцька було профінансовано 10 проектів з модернізації опалення, заміни ліфтів, утеплення будинків, — каже Роман Бондарук.
За ці гроші, зокрема, встановили індивідуальні теплові пункти (ІТП) у чотирьох ОСББ міста Луцька.
— Встановлення ІТП із технічною документацією, технічними умовами, погодженням коштує близько 200 тисяч гривень. А термін його окупності — три роки! Причому це не позначається на гаманцях власників квартир, адже відсотки сплачує міський бюджет, — каже Юлія Сабатюк.
Окрім цього, у Луцьку прийнято спеціальну програму, за якою мерія відшкодовує відсотки за тими кредитами, які беруть ОСББ та житлово–будівельні кооперативи для реалізації енергоощадних проектів. Прог­ рама діє з 2011 року.
— Це яскравий приклад співпраці держави, місцевого самоврядування та населення, — каже Роман Бондарук. — Мешканці поліпшують свій житловий фонд, бюджет компенсує тільки відсотки, а завдяки енергоощадним технологіям економлять усі. Я впевнений: такий шлях — один із оптимальних для вирішення проблеми покращення житлового фонду всієї України. І Луцьк у цьому — першопроходець.
Схоже, жителі обласного центру поступово позбавляються шкідливої пострадянської звички списувати всі свої проблеми на владу. Скаржитися можна довго, але вихід — тільки в реальних діях самих лучан. Для їхньої підтримки в департаменті ЖКГ міськради створено відділ розвитку ОСББ. При мерії діє комісія з вивчення проблемних питань та сприяння діяльності об’єднань співвласників, завданнями якої є виявлення факторів, що гальмують розвиток ОСББ у Луцьку. З ініціативи депутата Романа Бондарука створена і діє Рада голів ОСББ міста. Адже досвід свідчить, що лише об’єднавшись, можна в имагати від влади сприяння, допомоги і врешті отримати їх.  

На фото: Віце-прем’єр Олександр Вілкул розмовляє із Юлією Сабатюк та Романом Бондаруком.