ПАМ’ЯТЬ: «На могилі моїй посадіть молоду яворину…»

Щоразу, коли звучала ця пісня, очі нашого колеги зволожувалися, хоча він намагався приховати від оточуючих свою сентиментальність.

А ось коли довелося провідувати його в Інституті онкології в Києві, він так мужньо дивився у вічі своїй тяжкій недузі, жартував, сипав дотепами, розповідав про прочитане, аж не вірилося, що невтішний діагноз має до нього якийсь стосунок.
Сьогодні Євгенові Грушці (на фото), колишньому заступникові головного редактора нашої газети, мало б виповнитися 80, але вже понад десяток літ він не з нами. Газеті «Волинь» Євген Леонідович присвятив 40 років свого життя. Брав активну участь у громадській роботі, підтримував контакти з колегами з-за Бугу, чому сприяло добре знання польської мови. Багатолітня дружба єднала його з поляком Влодзімєжем Коперкевичем, чиє ім’я і нині з вдячністю згадують сотні волинян. Це він допомагав розшукувати на території Польщі могили найрідніших людей, які загинули у війну.
Публікації Євгена Грушки на теми національного відродження, захисту рідної мови, історії дотепер пам’ятають наші читачі, а молодші колеги на його творчому доробку вчаться журналістської майстерності. Одна з таких розвідок — «Храми рідного слова: як Олена Пчілка утверджувала і захищала українську мову». Тож хай доброю і світлою залишається пам’ять про колегу.