Курси НБУ $ 43.84 € 50.49

НІЧ У СУРАМІ

Перед смертю Леся не їла нічого, крім ожини. Ці ягоди, які нагадували їй про рідні волинські ліси, збирала для неї у грузинських горах сестра Ізидора. Недарма у «Лісовій пісні» Лукаш просить блукаючу по осінньому лісу Долю подати йому хоч гілочку ожини…

Перед смертю Леся не їла нічого, крім ожини. Ці ягоди, які нагадували їй про рідні волинські ліси, збирала для неї у грузинських горах сестра Ізидора. Недарма у «Лісовій пісні» Лукаш просить блукаючу по осінньому лісу Долю подати йому хоч гілочку ожини…

Ніч у Сурамі — як стигла ожина.
А по небесній струні
Зірка–прочанка зійшла з України
Й тихо горить при вікні.

Зоре моя! Одиноко–висока!
Сестро моя золота!
Тепла ожина скапує соком
На неслухняні вуста.

Й линуть з Волині вітри–боривітри,
Й студять вогонь на чолі.
І шелестить між ожиновим світлом
Рідний нечимненський ліс.

Люленьки–люлі, білий мій болю…
Чуєш? Десь грає Лукаш.
Двоє стоять під старою вербою
Біля дзвінкого струмка.

Люленьки–люлі… Як же він грає!
Як шарудить очерет!..
Серце розчулене спрагло вбирає
Те, що ніколи не вмре.

В горах Сурамі пахнуть ожини.
Рветься небесна струна.
Тільки прочанка–зоря з України
Тихо горить край вікна.

Надія Гуменюк.
Telegram Channel