ЛУЦЬКИЙ ГОЛОВА СТАВИТЬ СОБІ «ДЕСЯТКУ»

24 серпня — ювілей у міського голови Луцька Миколи Романюка (на фото), йому виповнюється 55 років. Ми вирішили, що це добрий привід, аби поговорити про справи міста і не тільки…

Василь УЛІЦЬКИЙ

«ВІДСТРІЛЮВАТИ СОБАК — НЕГУМАННО. АЛЕ ЯК ЦЕ ПОЯСНИТИ ЖІНЦІ, ЯКІЙ ПСИ ВІДКУСИЛИ ВУХА?»
— Миколо Ярославовичу, розпочну з особистого: у дворі мого будинку — великі ями, асфальтне покриття практично зруйноване. Таких дворів у Луцьку ще, на жаль, чимало. Чи є якась програма на роки, щоб я чи інший мешканець обласного центру могли дізнатись, коли дійде черга ремонту і до його двору?
— У місті є 600 дворів, на цей рік заплановано ремонт 23–х — тих, де проживає найбільше людей, і їхній стан найгірший. До грудня вивчатимемо стан інших дворів, врахуємо звернення депутатів і жителів Луцька, щоб скласти план на наступний рік. Робитимемо двори у комплексі — і покриття, і освітлення, і дитячі майданчики. Може, складемо план і на триваліший період — 2-3 роки. Як голова простежу, щоб формування списків дворових територій для ремонту було чесним і прозорим.
Хочу зауважити, цього року місто поверне останні 6,8 мільйона гривень кредиту. Бо із 40 мільйонів бюджету розвитку 20 йшло на повернення позики, а за ці гроші можна відремонтувати 20 великих дворів.
— Тобто можна сподіватись, що наступного року буде відремонтовано більше прибудинкових територій?
— Не менше, ніж цьогоріч — це точно.
— І ще одне особисте питання. Моя донька боїться сама ходити до школи — через безпритульних собак. Чи можливо найближчим часом вирішити «собаче питання»?
— Те, що у місті є безпритульні собаки, винні самі люди, які погрались ними і викинули. Якби у Польщі зловили чийогось пса без догляду, то хазяїн заплатив би великий штраф. Але для цього треба звільнити місто від бездомних собак, а також паспортизувати всіх чотирилапих у Луцьку. Взагалі, різні країни по–різному вирішували це питання. У прибалтійських державах, наприклад, бездомних тварин відстріляли. Але це негуманно. З іншого боку, що мені казати жінці з вулиці Львівської, якій пси відкусили вуха? Луцькі депутати спочатку прийняли рішення, яким дозволили присипляти собак, але потім його відмінили. Тож сьогодні я бачу такий вихід: максимально прибрати собак із міста у притулок, на розбудову якого днями надійшли кошти від Міністерства охорони навколишнього середовища. Плюс паспортизація. У цій ситуації я би більш жорстко підходив насамперед до людей. Бо тварина не винна, що її викинули.

«ШКОДА, ЩО СВОГО ЧАСУ ПРОДАЛИ СТІЛЬКИ ДИТСАДКІВ»
— Луцьк може похвалитись чи не найвищою народжуваністю серед усіх обласних центрів України, населення міста постійно зростає. У дитячих садках бракує місць, а у школах навчаються у дві зміни. Що плануєте робити, аби луцьким дітям не було тісно у рідному місті і було де себе реалізувати?
— Шкода, що свого часу продали стільки садочків, — тепер воно нам боляче відгукнулось… Якщо говорити про нові дошкільні заклади — це малореальні речі. Їх нема вже де втулити у мікрорайонах. Навіть поблизу ресторану «Вогнем і мечем», де мав бути садок на 220 місць, тепер може поміститись лише будівля на 100 місць, що не виправдано. Тож у 2011-12–их роках ми старались створювати нові групи. З урахуванням введення в дію нового дитсадка за «Там–Тамом» було створено понад 400 додаткових місць.
У найближчих планах — формування чотирьох груп у дитсадку на вулиці Чехова, де був Пенсійний фонд. Крім того, на вулиці Декабристів є збережена територія і приміщення, яке можна знову переобладнати під дошкільний заклад. Ми свої міські структурні підрозділи вже виселили звідти, підрозділи обласної державної адміністрації теж шукають, куди переселитись. Плюс у ряді садків ще можна створювати нові групи, вивільнивши приміщення, здані в оренду. Таким чином майже 400 діток наступного року додатково можуть піти у садок.
Також вивчаємо ситуацію з художньою школою, що розташована у приміщенні дитячого садка. Якщо юним художникам купити чи побудувати нове приміщення, то вивільниться будівля для ще одного повноцінного закладу для малюків. Якби цю ідею вдалось реалізувати, то у 2015 році проблему місць у дитсадках можна було б вирішити відсотків на 80.
— А коли буде 27–а школа? Бо перед виборами звучало чимало обіцянок, що довго на неї чекати не доведеться…
— Все залежить від того, чи передбачать фінансування у Державному бюджеті. На цей рік гроші не виділялись. Якщо наступного кошти будуть, то будівельники готові до кінця 2014 року школу звести.

«РОЗВАЛИТИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ФОНТАН — ЦЕ ГРІХ»
— Зараз ведеться багато розмов на всіх рівнях про ОСББ — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Як оцінюєте діяльність ОСББ у Луцьку?
— 14 відсотків у загальному житловому фонді нашого міста — це вже об’єднання співвласників. Мало це чи багато? Вважаю, що мало. Але це тільки початок. Досвід роботи ОСББ засвідчує, що у них інакше ставлення до майна, — бережливе, економне. Ці об’єднання — своєрідна родина. Створення ОСББ заохочує і держава, є і наші міські програми на умовах співфінансування 80 на 20 відсотків. Поточного року для цього держава виділила             6 мільйонів гривень, місто — майже мільйон. Якщо стане більше ОСББ, то й ЖЕКи мусять активізовуватись, бо є конкуренція. Вважаю, що майбутнє за такими об’єднаннями, але до цього треба йти поступово — еволюційно, а не революційно.
— Миколо Ярославовичу, всі ми хочемо, щоб наше місто було затишним і чепурним. Але якщо взяти до уваги навіть центр, то його аж ніяк не прикрашають недобудований фонтан, який називають «коритом», і багатоповерхівка з годинником, з якої відпадає облицювальна плитка. Доки так буде?
— Вважаю, що фонтан треба збудувати, хоч багато хто каже: «Давайте його розвалимо». Це було б гріхом, адже там здійснено вже усі підготовчі роботи. Фонтан буде тоді, коли з’явиться фінансова можливість для цього.
— Мова йде про бюджетні кошти чи спонсорські?
— Не готовий сказати. Але буду радий, якщо з’явиться спонсор… Зокрема, у програмі народного депутата Ігоря Палиці є пункт про фонтан. Днями він буде у Луцьку і обговоримо з ним цю тему. А щодо будинку з годинником, то плитка, яка відвалюється від нього, — це не тільки проблема естетики, а й безпеки. Якщо не помиляюсь, потрібно 600 тисяч гривень для вирішення цього питання. Можливо, наступного року включимо будинок у план фінансування робіт.
— Гадаю, погодитесь, що місту важко повноцінно розвиватись, розраховуючи лише на бюджетні кошти. Чи задоволені ви тим, скільки позабюджетних грошей вдалося залучити? Що для цього робиться?
— Нам вдалось отримати непогане фінансування із Євросоюзу. Із 12 проектів, які ми подали на розгляд, виграли чотири. Це не просто. Адже до участі у таких проектах має бути залучено кілька сторін. Зокрема, разом із польськими містами Замость і Жешув маємо можливість коштом Євросоюзу нарешті привести до ладу зоокуточок в обласному центрі. Також ми залучили 600 тисяч євро для міської лікарні, щоб обладнати палату для важкохворих і купити реамобіль. Чи можна було коли–небудь це зробити без участі у цьому проекті? Питання риторичне. Також на потреби культурного обміну отримали 100 тисяч євро. Коли до Луцька приїжджають гості, їх треба нагодувати, поселити, подарувати сувеніри тощо — і кошти на це у нас є. Тож у цьому напрямку будемо активно працювати і надалі.
Хочу також сказати і про роботу з Європейським банком реконструкції та розвитку. Активно з ним працюємо щодо модернізації мережі «Луцьктепла». Сподіваюсь, що десь у листопаді ми із цим банком підпишемо угоду на 10 мільйонів євро. 4 мільйони з них — це гранд, а 6 мільйонів — кредит під приблизно 8 відсотків, наразі ще тривають перемовини. Гроші підуть на встановлення теплових пунктів у будинках, а також на обладнання. Уявіть, що лише заміна пальників у всіх котлах дасть 20 відсотків економії!

«ЕКСКУРСІЮ САМ НЕ ПРОВЕДУ, АЛЕ В МОЇЙ КОМАНДІ Є ЛЮДИ, ЯКІ ЦЕ ПРОФЕСІЙНО ЗРОБЛЯТЬ»
— Пане голово, хотілося б поговорити про таку галузь, як туризм. Наскільки, на вашу думку, місто використовує свій туристичний потенціал?
— Гадаю, відсотків на 15. Хоч бачу туристичну галузь одним із пріоритетних напрямків розвитку Луцька. А щоб ця робота була систематизованою, у міськраді створено окремий структурний підрозділ. Уже рік, як маємо туристичний сайт міста, який відвідало понад 50 тисяч людей. Віднедавна діє система знакування для гостей Луцька. Найближчим часом встановимо туристичні табло біля пам’яток архітектури та історії. Окремо хотів би відзначити, що нещодавно у Хотині кілька західноукраїнських міст утворили Асоціацію «Шлях Гедиміновичів», мене обрали її президентом. Це — туристичний проект, таких «шляхів» у Європі — 25. Ідею активно підтримали у Білорусі та Литві, яка головуватиме наступного року в ЄС, і у зв’язку з чим ми покладаємо великі надії на її сприяння у просуванні цього проекту. Наприклад, турист із Каунаса здійснюватиме свою подорож шляхом, який проходитиме і через Луцьк — аж до Хотина.
Щодо розвитку туризму, то його невід’ємною складовою є проведення різноманітних фестивалів, розвиток музейної справи тощо. У цьому напрямку теж активно працюватимемо.
— Миколо Ярославовичу, а якби хтось із гостей міста попросив вас організувати екскурсію Луцьком, змогли б бути за екскурсовода чи ні?
— Сам, на жаль, екскурсії не проведу, бо не маю таких глибоких знань. Але є Центр туристичної інформації та послуг, у якому працюють люди, які обов’язково допоможуть і зроблять це професійно.
— Ви згадали про туризм як стратегічний напрям розвитку міста. На що ще Луцьк мав би робити ставку, як себе позиціонувати, які пріоритети виділити у своєму розвитку?
— Ми продовжуємо розробляти стратегію розвитку міста. Це не так просто. Вінниця над цим працювала 4 роки. І, схоже, що самі ми цього не зробимо, потрібен погляд збоку, тож залучатимемо спеціалістів з інших міст. Туризм має бути серед пріоритетів однозначно. Що ще? Не можу однозначно відповісти. Давайте подумаємо разом! Можливо, читачі матимуть якісь міркування з цього приводу? Був би радий їх почути. А ми готові врахувати всі пропозиції та думки.

БЛІЦ-АНКЕТА

«Я — ЗА ПАМ’ЯТНИК БАНДЕРІ. АЛЕ САМ ГРОШІ ЩЕ НЕ ПЕРЕРАХУВАВ»

1. Яку оцінку за 12–бальною шкалою ви поставите собі як голові?
— 10 балів.
2. Коли останній раз вас будили серед ночі через міські проблеми?
— Можу сказати: вирішував проблеми майже цілу ніч після останньої потужної зливи, коли затопило Луцьк.
3. Залученням якого інвестора до Луцька гордитеся?
— Якоюсь мірою був причетний до залучення СКФ (інвестор Луцького підшипникового заводу. — Ред.). За час головування, на жаль, великого інвестора поки що загітувати не вдалось.
4. Чи жертвували особисті гроші на пам’ятник Степану Бандері?
— Ні. Я — за цей пам’ятник, тільки не на тому місці, де він запланований. А гроші перерахую, нема питань.
5. Через що ви останній раз нецензурно висловлювались?
— Взагалі нецензурно не висловлююсь.
6. Який вид відпочинку для вас є найкращим?
— Із сім’єю. А також рибалка. Цього року, щоправда, вдалось порибалити лише двічі.
7. Якого пам’ятника бракує у Луцьку?
— Пам’ятника Милосердю.
8. Чого не вистачає більше міському голові — грошей чи повноважень?
— Грошей.
9. Де ви любите гуляти у Луцьку?
— Проспектом Волі, вулицею Лесі Українки, Замковою площею, парком.
10. Ваша улюблена кав’ярня у місті?
— Це буде рекламою (усміхається). А взагалі я рідко ходжу у кав’ярні.
11. Скільки у вашому гардеробі вишитих сорочок?
— Вісім. Нещодавно порахував із дружиною, коли збирався на телебачення давати інтерв’ю.
12. Коли ви востаннє затоварювались на ринку?
— Цим в основному займається дружина.
13. Хто у вашій сім’ї платить за комунпослуги?
— Я. Останнього разу це було понад 300 гривень. Банк за моєю заявою автоматично знімає плату за телефон, інтернет, сигналізацію, внесок у лікарняну касу та інше. Взимку сума більша.
14. Чи стали ви мільйонером у 55 років?
— Моя декларація — у вільному доступі, читайте. (За 2012 рік Микола Романюк задекларував 10 мільйонів 92 тисячі 896 гривень. — Ред.).
15. З яким кольором у вас асоціюється Луцьк?
— Із зеленим.