Пригадую, як рік тому на редакційній літучці загадав колегам загадку: «Яким знаком позначається відсутність елементів у множині?»...
Пригадую, як рік тому на редакційній літучці загадав колегам загадку: «Яким знаком позначається відсутність елементів у множині?»...
Василь УЛІЦЬКИЙ, заступник головного радактора газети «Волинь-нова»
Це завдання узяв із підручника математики доньки–першокласниці, яка почала навчатись за новою міністерською програмою. Причому пропонується до вивчення це правило дітям уже на перших сторінках навчального посібника. Тобто, щоб його засвоїти, налякані першокласники вже у вересні повинні чітко розуміти значення цілого ряду непростих для них слів: «множина», «відсутність», «елемент», «знак». Підозрюю, що не кожен першокурсник навіть вищого навчального закладу один за одним вимовить ці слова, що вже казати про малюків (правильної відповіді на «загадку», до речі, більшість моїх колег так і не дали — «нуль»:)). Але що ви думаєте? Моя дитина цілий рік із задоволенням ходила у школу і не боялась відкривати підручника. Висновок напрошується сам собою: у нас — геніальні вчителі! Бо попри сирі і сірі міністерські програми та підручники, нескінченні нові вимоги та інструкції, невисокі зарплати примудряються-таки сумлінно сіяти вічне та добре і не відбити у школярів бажання ходити до школи! За що їм — дяка напередодні їхнього професійного свята. Та освітянам на місцях доводиться не тільки виправляти вади навчальних програм (то взагалі окрема тема). Не менше зусиль треба витрачати і на паперову бюрократію. А тут міністерство освіти діє із особливо вишуканою знущальністю. Коли дружина захищала дисертацію, потрібно було зібрати цілу купу різноманітних довідок, перелік яких не поміщався на одну сторінку. Зайве казати, скільки на це пішло часу та зусиль. Але документів… не прийняли. Виявилось, що саме у цей час було поширено нову інструкцію, згідно з якою вимоги до оформлення документів уже зовсім інші — там, де колись була кома, тепер має стояти кома з крапкою! Тож треба все переробляти заново… Іще один факт. Цими днями відомий педіатр Євген Комаровський оприлюднив відкритого листа, в якому обурюється новими санітарними нормами для дитячих садків. Ці норми — це вже «творчість» іншого міністерства — охорони здоров’я, але їхнє виконання теж лягає на плечі освітян. Хоч лікар вважає, що втілити їх просто неможливо, і називає нову інструкцію «насмішкою над здоровим глуздом». Наприклад, згідно з вимогами, вологість повітря у дитсадку має бути на рівні 40—60 відсотків. В опалювальний сезон вона фактично завжди менша. А це означає сухі дитячі носи і, відповідно, більший ризик підхопити інфекцію. Для виконання інструкції потрібне зволоження повітря, тобто спеціальний пристрій. Ці зволожувачі і так є далеко не в кожному дитсадку. Але тепер їх не може бути там навіть теоретично, оскільки документ… забороняє «установку зволожувачів будь-якого типу». «Тобто, вводячи норми, законодавець свідомо позбавляє вас можливості цих норм дотримуватись!» — обурюється Комаровський. І вже абсолютно не зрозуміло, чим керувались творці згаданих норм і правил, коли забороняли персоналу дитсадків… носити персні та користуватись біжутерією. «Прийшли перевіряючі, упіймали прибиральницю тітку Машу з обручкою… даєш наповнення бюджету!» — продовжує лікар. Педагоги — люди, яким ми довіряємо наших дітей. Їхній учительський хліб справді нелегкий. Але — так видається — великою мірою він є таким саме «завдяки» міністерським чиновникам, які не дрімають у високих київських кабінетах і роблять усе, щоб освітянин мав менше часу на самовдосконалення і безпосередню роботу з дітьми, а потів над оформленням зайвих паперів чи виконанням нерідко безглуздих інструкцій та доручень…
