Дзвоник покликав на урок. 16 п’ятикласників хутко зайняли свої місця і привіталися… китайською!..
Дзвоник покликав на урок. 16 п’ятикласників хутко зайняли свої місця і привіталися… китайською! Заняття розпочали із фонетичних вправ — повторювали вимову звуків. Але особливе пожвавлення настало, коли Ольга Григорівна Катрич, яка навчає учнів Луцької гімназії №4 мови Піднебесної, записала на дошці тему, вправно вивела кілька ієрогліфів, їхню англійську транскрипцію й український переклад
Леся БОНДАРУК
—У китайській мові є чотири тони вимови, тому слова, написання яких однакове, можуть мати різні значення. На це вказують позначки, — пояснює вчителька на прикладі складу «ма», який у першому тоні означає «мама», у другому — «коноплі», у третьому — «кінь», а у четвертому — «сваритися». Упродовж уроку школярі жваво працювали над новою темою, а на перерві хвалилися, що вдома вже дивують батьків чужоземними словечками. — Вивчати цю мову спало на думку після того, як торік наші діти відпочивали у Китаї, — пояснила заступник директора гімназії Тетяна Бурнишева. — Наразі це факультатив, а згодом визначимося, чи вводити її як другу іноземну в лінгвістичних класах. Викладач Ольга Катрич закінчила Інститут східних мов Київського національного лінгвістичного університету, якийсь час жила за кордоном, а нині має велике бажання поширювати мову Піднебесної в обласному центрі. Заняття проводить за китайськими підручниками, які роздрукували в гімназії. До них також виготовлять таблиці з наочним матеріалом. — Уроки готую у формі гри. Використовуватиму також пісні, скоромовки, вірші відомих поетів Китаю. Учні слухатимуть й аудіозаписи носіїв мови, — розповідає педагог. — Складно сприймати її лише тим, у кого нема музикального слуху. Луцькі гімназисти вивчають путунхуа — загальнодержавну літературну мову на основі пекінського діалекту. Китайська має їх понад 50, тож мешканці різних куточків країни, буває, не розуміють один одного. Наприклад, фразу «я — людина» пекінці вимовляють «во ши жень», шанхайці — «ала си нін», а в Гуанчжоу — «нго хай янь». Проте ці відмінності між діалектами обмежені звуковим тонуванням. Більшість слів сучасної китайської мови одно- і двоскладові. Трискладові трапляються рідко. У них немає збігу кількох приголосних, дзвінких та приголосних звуків. Крім луцьких гімназистів, із вересня цього року китайську як другу іноземну викладають у двох львівських школах, в одній — міста Калуш на Івано–Франківщині, є домовленості про це і в ліцеї Луганська. Ще з 1956–го опановують її в Україні лише учні столичної гімназії східних мов № 1. Активно розвивається й обмін студентами. Як повідомив посол Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Сиюнь, в українських вишах нині навчається близько 10 тисяч студентів із Піднебесної, а в Китаї — 1,6 тисячі наших співгромадян. Сьогодні кожен п’ятий житель Землі — китаєць, тож їхня мова є найуживанішою у світі (понад 1,2 мільярда носіїв). А, за прогнозами фахівців, завдяки стрімкому розвитку економіки цієї країни через 50 років вона може стати міжнародною мовою бізнесу. АНЕКДОТ ДО ТЕМИ: — Які три слова найчастіше зустрічаються по всьому світу? — Я тебе люблю? — Made in China…
