108 тисяч книжок зберігається у Волинській обласній бібліотеці для дітей. Послугами книгозбірні користується 15 тисяч відвідувачів, серед яких наймолодший – дворічний Олександр Петров...
108 тисяч книжок зберігається у Волинській обласній бібліотеці для дітей. Щороку фонд вдається поповнювати приблизно на 2 тисячі екземплярів. Стільки ж купують журналів і газет. Послугами книгозбірні користується 15 тисяч відвідувачів, серед яких наймолодший – дворічний Олександр Петров та найстарша – 85-річна Мирослава Дунайська
Ярослава ТИМОЩУК
—Найголовніше в нашій роботі — навіть не книжки, а любов і повага до маленького довірливого читача. Відкритий до нового, він дивиться на світ широко розплющеними очима, — розповідає бібліотекарка Тамара Хвостик. Працівники дбають, щоб діти мали доступ до світових і українських бестселерів, купують книжки популярних авторів Джеремі Стронга, Іана Вайброу, Роальда Дала… Але при річному бюджеті 60 тисяч гривень особливо не розженешся. Для порівняння, у Швеції дитячі бібліотечні фонди повністю міняють раз у 5 років. Кількагодинним сконцентрованим сидінням над книжкою сьогодні не кожного дорослого привабиш, що вже казати про маленьких непосид. Тому для них організовують активне дозвілля. Щонеділі дітлахів розважає персонаж із мультика Спанж Боб. Він розповідає казки, проводить вікторини і конкурси, вмикає мультики, загадує загадки, нагороджує подарунками. Герой так полюбився дітям, що вони не покидають бібліотеку аж до її закриття. Поринаючи у віртуальні подорожі, юні мандрівники відчувають себе моряками, екологами, десантниками. Можуть спробувати себе у ролі зоологів чи фотографів у відповідних гуртках. Наймолодші завсідники бібліотек жваво сприймають інтерактивне навчання. Для них важливо не споглядати, а самим брати участь. Та й відсутність контролю «суворих тьоть» має значення. — Стереотипи іноді заважають побачити сучасне обличчя книгозбірні, — вважає Оксана Кардаш, заввідділом дитячого і сімейного читання. — В американському фільмі «Бібліотекар» головний герой – жвавий молодий чоловік, який постійно перебуває в пошуку. Натомість у радянському кіно бібліотекарок зображували сірими, невиразними, з колючими поглядами крізь товсті скельця окулярів і лінивими монотонними рухами. Треба ламати це сприйняття, адже ми йдемо в ногу з часом. Пані Оксана ніколи не каже дітям, що комп’ютер – це зло. Книжки повинні дружити з новітніми технологіями, а не сваритися з ними, вважає жінка. Нещодавно волинські дитячі бібліотекарі взяли участь в українсько–американській програмі «Бібліоміст», на підтримку якої Фундація Білла та Мелінди Гейтс надала 25 мільйонів доларів. До кінця року книгозбірню обладнають 10 новенькими комп’ютерами з доступом до інтернету. Тоді для малозабезпечених дітей зі школи–інтернату проводитимуть уроки комп’ютерної грамотності. — Бібліотека має бути не замкненою структурою, а центром спілкування, – стверджує Оксана Романюк, провідний методист книгозбірні. – Щоб залучити нових відвідувачів, виходимо і в інтернет, і на вулицю. Приміром, до Дня Незалежності організували флешмоб. Кожному, що розповідав напам’ять гімн і вірш про Україну, вручали символічні подарунки. А діти писали свої мрії на долоньках, вирізаних із кольорового паперу. Згодом ці записки склали у жовто–синю карту «Україна в моїх долоньках». Серед побажань на кшталт «завести домашнього улюбленця» чи «стати артисткою» дрібненькими літерами написано «Хочу розумнішого президента для України».
