Останнім часом українське суспільство і політикум заполонили дискусії щодо геополітичного вибору нашої держави...
Останнім часом українське суспільство і політикум заполонили дискусії щодо геополітичного вибору нашої держави. Йдеться насамперед про остаточний вибір між двома наддержавними утвореннями — Митним cоюзом та Європейським Союзом. Більшість із нас розуміє, що такий вибір не лише закладе підвалини зовнішньополітичного курсу України на довгі роки, а й орієнтуватиме суспільство на відповідні норми стосунків та моралі, впливатиме на економіку, відобразиться на рівні соціального захисту, забезпеченні громадянських прав та свобод
Станіслав КАРПІВ
«Україна послідовно продовжує реалізацію необхідних реформ. Прогрес у цьому процесі свідчить про відданість нашої держави політичній асоціації та економічній інтеграції з ЄС», — заявив Президент Віктор Янукович під час нещодавньої зустрічі з представниками засобів масової інформації в Таллінні. Публічні виступи та заяви Президента, його законодавчі ініціативи підтверджують однозначність і незворотність геополітичного вибору, прагнення якомога активніше рухати країну в напрямку європейської інтеграції. Чи не найбільше практичних кроків на цьому шляху було зроблено регіонами нашої держави, що розташовані на кордонах із країнами Європейського Союзу. До таких регіонів належить і Волинська область, що межує з повноправним членом ЄС — Республікою Польща. Це спонукало місцеву владу шукати такі форми співпраці з сусідами, що сприяли б налагодженню горизонтальних зв’язків у різних галузях суспільного життя і не залежали б від загальнодержавного геополітичного курсу. Однією з таких форм міжнародної співпраці стала участь Волинської області у створенні та функціонуванні так званих єврорегіонів, зокрема Єврорегіону «Буг». Пріоритетними в діяльності транскордонного об’єднання є розбудова кордонів й облаштування прикордонної інфраструктури, реалізація природоохоронних заходів на прикордонних територіях, спорудження та реконструкція об’єктів транспортної інфраструктури, формування сприятливого бізнес–середовища. Варто зауважити, що, на відміну від багатьох формальних об’єднань та утворень, Єврорегіон «Буг» став яскравим прикладом спільної предметної роботи влади і громадськості різних країн. У рамках міжрегіонального об’єднання вже реалізовано транскордонних проектів на понад 10 мільйонів доларів США. Серед найважливіших для нашої області проектів — облаштування міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин», його модернізація та технологічне переоснащення, поліпшення навколишнього природного середовища в басейні річки Західний Буг. — Двадцять років тому часто звучало запитання, а яке ж практичне значення «Єврорегіону Буг»? Сьогодні впевнено кажемо, що діяльність цього об’єднання — це системна робота, тисячі різноманітних спільних навчань та контактів, а від цього — розвиток волинської інфраструктури, — наголошував голова облдержадміністрації Борис Клімчук, виступаючи перед учасниками Міжнародного семінару щодо перспектив розвитку транскордонного співробітництва України, Польщі, Словаччини та Угорщини, який відбувся у вересні цього року. Міжнародна та міжрегіональна діяльність волинської влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій не обмежується участю у функціонуванні єврорегіонів. Важливим чинником соціально–економічного розвитку Волині є залучення коштів міжнародної технічної допомоги. Зокрема, установи та організації області беруть активну участь у реалізації спільного проекту ЄС та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», Програми прикордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна», багатьох інших проектів та програм. За період роботи проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» було зреалізовано 120 мікропроектів сільських територіальних громад. Понад 80 відсотків стосувалися енергозбереження: заміна вікон, дверей, ремонт покрівель, реконструкція систем опалення та відновлення вуличного освітлення. Впроваджувались і заходи щодо поліпшення якості надання медичних послуг — ремонт сільських фельдшерсько–акушерських пунктів, закупівля необхідного обладнання. У рамках реалізації проекту було освоєно понад 19 мільйонів гривень, з яких 8 мільйонів — кошти проекту, 1,5 мільйона — кошти територіальних громад та 9,5 мільйона — кошти місцевих бюджетів. Автори та виконавці мікропроектів вважають основним результатом їхнього втілення — здобутий досвід самоорганізації громад, досвід залучення додаткових ресурсів для реалізації важливих громадських ініціатив. Протягом останніх трьох років відбулося й кілька конкурсних відборів заявок у рамках Програми Європейського Союзу «Польща —Білорусь — Україна». На сьогодні з 30 затверджених транскордонних проектів в області вже реалізується половина, решта — у процесі підписання грантових угод. Серед заходів, що будуть профінансовані в межах програми: розвиток потенціалу рятувальних служб Польщі та України шляхом розбудови інфраструктури транскордонної системи попередження та управління природними загрозами, створення системи альтернативних форм дошкільної освіти в сільських громадах, реконструкція міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» та багато інших важливих для громад прикордоння проектів і напрямків. Таким чином ще задовго до можливого підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, впровадження інших загальнодержавних євроінтеграційних заходів волиняни почали спільно працювати з європейцями, вивчати їхній досвід, правову систему, налагоджувати ділові зв’язки. Важливими чинниками для транскордонної комунікації з країнами ЄС стали культура і мистецтво. Можна стверджувати, що Волинь в цьому сенсі вже давно живе у європейському культурному просторі, а сьогоднішні вольові політичні рішення Президента Віктора Януковича щодо прискорення євроінтеграційних процесів волинська громада сприймає як закономірний та історично обумовлений підсумок прагнень багатьох поколінь українців — бути повноправними учасниками європейської спільноти.
