Певне, й досі на вулиці Завальській у Любомлі були б тиша та благодать, якби Микола Хомацький не надумав збільшити площу сімейного магазину продовольчих товарів...
Певне, й досі на вулиці Завальській у Любомлі були б тиша та благодать, якби Микола Хомацький не надумав збільшити площу сімейного магазину продовольчих товарів. А його найближчий сусід, до речі, кум Іван Широчук, не почав зводити господарську споруду впритул, на межі… Тому замість миру на обох обійстях сьогодні панує розбрат і ненависть...
Олександр ХОМЕНЧУК
Ця, на перший погляд, непомітна «війна» дедалі більше вимотує нерви, а заодно втягує у свій вир різні структури місцевої влади, і навіть інспектора інспекції державного архітектурно–будівельного контролю у Волинській області Дмитра Теніна. Він же депутат міської ради, голова постійної комісії з питань землекористування, екології та раціонального використання природних ресурсів. Враження таке, що контролер із свитою чи без неї, як правило, прибуває на «поле бою» з наперед визначеною метою — покарати Миколу Хомацького. Задля справедливості зазначимо: один раз оштрафували на 340 гривень і його суперника Івана Широчука. Пишуться акти, протоколи, постанови, приписи. Паперів назбиралося вже оберемок. — Я визнав свою вину, що почав зводити прибудову, не маючи на те будівельного проекту, було лише погодження, — каже Микола Леонтійович. — Як тільки мене попередив Дмитро Тенін про порушення, я сплатив штраф і поки не отримав на руки проект, нічого не робив. Мій співрозмовник каже, що його сусід без документів почав зводити гаража, тоді й стіни вивершив із порушеннями будівельних норм, з відхиленням від проекту і таким чином здійснив задумане. Згоди на будівництво споруди на спільній межі (тут відстань всього 80 см) Микола Хомацький не давав. Покрівлю гаража сусід зробив на свій розсуд. Вода стікає на сусідську територію. Чому ж пану Широчуку надано режим найбільшого сприяння? Як чинить головний державний інспектор Дмитро Тенін, видно з такого прикладу. З’явившись у садибі Хомацьких 2 листопада 2012 року, він склав акта, а з ним і протокол про нібито виявлені порушення у сфері містобудування. Пише: «Відсутній технічний нагляд», хоча фактично він діє з 15 жовтня 2012 року, «відсутня проектна документація на реконструкцію», а насправді вона виготовлена ще 6 вересня 2012 року, далі зауваження: «Експертиза проекту не проводилась». Але Закон «Про врегулювання містобудівної діяльності» (ст.31 ч.3) стверджує, що на об’єкти такого типу (І — ІІІ категорій складності) експертиза не проводиться. Більше того, він вимагав від власника житла (нерухомості) проект (?!) на навіс, який той спорудив біля входу в магазин, щоб у негоду вода не капала за комір відвідувачам. У ст. 28 згадуваного закону мовиться, що до малих архітектурних споруд для підприємницької діяльності належать альтанки, павільйони, навіси. Вони можуть мати закриту форму для тимчасового перебування людей. Луцький міськрайсуд 23.01.2013 року скасував постанову про накладення штрафу від 13 листопада 2012 року. 26 лютого цього року Дмитро Тенін склав новий акт і протокол, за якими виносять постанову про накладання «свіжого» штрафу на Миколу Хомацького у розмірі 6 800 гривень. Причини? За невиконання попереднього припису, постанову щодо якого скасував суд. Певне, спонукала до того і скарга сусідів — «щодо законності реконструкції житлового будинку під магазин». До слова, і цю постанову та новий штраф 11 квітня ц. р. Луцький міськрайонний суд скасував як незаконну. Підприємництвом займається його дружина Катерина Іванівна. То чи це не тиск на родину, аби вона припинила торговельну справу? До речі, зміна цільового призначення частини житлового будинку до кінця не прописана чинним законодавством нашої країни. Та для ДАБК це не аргумент. Змушують за немалі кошти виготовляти всю технічну документацію, а тоді метушаться, вишукуючи уявні недоліки щодо додержання норм будівництва. Часто обставини складаються таким чином, що дуже важко відмежувати професійну некомпетентність, випадкову людську хибу від зумисної кривди. Саме тому в суспільстві дедалі гучніше лунають вимоги спростити дозвільну систему до мінімуму, впорядкувати перевірки, які часто нічим не регламентуються, дати змогу підприємцям, суб’єктам торгівлі і виробництва самостійно заробляти кошти, звісно, сплачуючи сповна всі обов’язкові платежі до бюджетів. Дмитро Тенін по телефону висловив свої аргументи: — А скільки кляуз написав на мене Хомацький? Скільки я пережив перевірок, була і службова. Мій співрозмовник почав нарікати, що писав забудовник у прокуратуру, міліцію, ще бозна–куди. Але ж він, мовляв, чинив по закону, ніяких порушень перевіряючі не виявили. Якби був не на своєму місці й керувався не чинним законодавством, то б не перебував досі на цій посаді. — Його позови задоволено частково. Це означає, що наші приписи залишаються в силі, — сказав Дмитро Сергійович. — Недоліки, зафіксовані в протоколах, не усунуті. Об’єкта досі не здано в дію. Ці аргументи не витримують критики. За логікою, коли суд скасував штрафи (майже 14 тисяч грн), то тим самим визнав, що штрафні санкції були незаконними. Хіба це не мінус роботі головного державного інспектора інспекції ДАБК? А щодо приписів, які «породили» штрафи, то забудовник подав судовий позов про визнання їх незаконними. Недоліки, на які посилається співрозмовник, давно усунуто. Даремно нарікає пан Тенін на суддю, його рішення інспекція не оскаржувала в апеляційному порядку, отже, визнала законним. P. S.Волинський окружний адміністративний суд на своєму відкритому засіданні від 11 червня 2013 року, розглянувши справу, постановив адміністративний позов Миколи Леонтійовича Хомацького задовольнити повністю. Суд визнав протиправними та скасував приписи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області № 51 від 13 листопада 2012 року та № 9 від 26 лютого 2013 року про усунення М. Л. Хомацьким порушень містобудівного законодавства. То які ще аргументи потрібні панові Теніну? м. Любомль.
