МИХАЙЛА ПЕТРУСЕНКА НАЗИВАЮТЬ ТОРЧИНСЬКИМ АЙВАЗОВСЬКИМ

Але цей чоловік є не тільки майстром пейзажу і портрета, а й хорошим столяром та музикантом

Ярослава ТИМОЩУК

За Союзу він писав агітацію в художній оформлювальній майстерні. Після його розпаду працював у похоронному бюро в Луцьку. А нині 67–літній Михайло Петрусенко малює портрети на пам’ятниках, картини на продаж, створює декорації для торчинського ансамблю пісні і танцю «Колос». Тринадцять років він виступав у цьому колективі, грав на балалайці, трубі, баяні та сопілці.
— Малював плакати, лозунги, портрети Леніна, – пригадує Михайло Михайлович. – Не дуже любив цю роботу. Бо кому цікаво читати соціалістичні зобов’язання і гасла «Лєнін і партія – братья-блізнєци»… З більшим задоволенням зображав доярок та колгоспників.
Майстерні торчинський художник–самоучка не має, куточок для творчості облаштував у хаті. Опанував ще й столярське ремесло, щоб збудувати будинок. Улюблені жанри пана Михайла – пейзажі, натюрморти, весільні та сімейні портрети. Свої картини продає в луцькому художньому салоні та на Варшавському ринку. Найдорожчу роботу майстра – балерину у квітах – придбали за 4000 гривень. Зароблені кошти вкладає в господарство або віддає дітям.
– Із Айвазовським порівнюють, можливо, тому, що він був мариністом, і я теж люблю море, – припускає Михайло Михайлович. – Із «Колосом» побував на Кубі, в Іспанії. Після подорожей малював океани та моря.
Якось, щоб побачити полотна відомого художника, поїхав у Росію. Взяв відпустку на три місяці, обходив усі музеї й галереї Москви та Санкт–Петербурга. Каже, вражень — на все життя.
— Тоді, за Союзу, ще можна було так мандрувати, – зітхає художник. – А зараз ціни не ті. Фарби, які раніше купував по              40 копійок, тепер коштують 90 гривень за тюбик. На зміну агітації прийшла реклама, а її тепер не треба писати вручну — всі шрифти є в комп’ютерах. Але не все техніка може зробити – художні полотна підкоряються лише людським рукам.