Наші журналісти вивчали особливості зимової риболовлі на Волині...
Наші журналісти вивчали особливості зимової риболовлі на Волині
У неділю на Велике Згоранське озеро, що на Любомльщині, висадився десант рибалок з усього району. Цього разу в змаганнях із підльодного лову, які вже вкотре відбуваються за сприяння відділу у справах молоді та спорту райдержадміністрації, взяли участь і працівники газети «Волинь-нова»
Анна КАРАСЬ
Упродовж трьох годин майже чотири десятки любителів зимової риболовлі, які розбилися на 14 команд, демонстрували неабияку вправність та ділилися своїми секретами успішного полювання під льодом. Окрім глядачів та груп підтримок, за змаганнями уважно стежили судді під керівництвом Руслана Гіля та Олександра Степанюка. — Сьогодні погода трохи підкачала — тиск понижений, відлига, тому й риба така млява, — пояснює свій улов Володимир Антип’юк, учасник головненської команди. — Потріскував би морозець, от тоді справжня зимова риболовля була б. Довго на одному місці не всидів би. А втім, навіть цей кепський настрій зими не завадив Олександрові Пеху, який виступав у складі згоранської команди, відкрити рахунок улову — він перший дістав з–під криги маленького окуня. Згодом і в інших секторах зблиснуло живе срібло. — Хлопці, як там, карась клює? — упівголоса, аби не налякати рибу, запитую чоловіків, знаючи, що взимку на гачок чіпляється окунь, плотва, щука. — Та де там! Зараз карася не зловиш, — посміхаються мені у відповідь. — Значить, погано ви його прикормлюєте, — жартую. — Бачте, сама до вас прийшла. Будьмо знайомі — Анна Карась. Я вже щуку по лікоть зловила, там на березі лежить. Не вірите? То підіть і подивіться. Скоро юшку з неї варити будемо! І вже зі сміхом перепитують мене, чи дійсно маю рибацьке прізвище і як таку щуку вдалося спіймати?! Ось у такому гарному настрої йду знайомитися з іншими рибалками. — Я постійно беру участь у цих змаганнях. Одного разу вдалося навіть найбільшу рибину спіймати, — розповідає Андрій Сич зі Згоран, який кожну вільну годину присвячує цьому заняттю. — Мене завжди супроводжує вірна подруга — собачка Біма. Вона стереже улов. Можливо, Біма має й інші вміння, про які її господар нам не розповів, адже чоловік насмикав багато риби та посів третє місце в індивідуальному змаганні. А разом із ще двома учасниками зміг вибороти золото у командному змаганні та гідно представити своє село Згорани. — Ясно, одні згоранці на льоду стояли, а інші під льодом їм рибу на гачки чіпляли, — дехто піджартовував із господарів змагань. Але хай там як, цьогорічні здобутки любителів тихих морозяних світанків на Великому Згоранському вже увійшли в історію. Отож… Найбільший улов — аж 34 рибини! — і перемогу в індивідуальному змаганні святкував представник Товариства мисливців та рибалок Степан Пех. Найменшої екологічної шкоди завдала команда «Згорани-2», яка витягнула з–під криги лише три рибини. Хлопці пояснили, що йшли на змагання не по перемогу, а по гарний настрій. Найстаршим рибаком став 56–річний Сергій Рищук, а наймолодшим — 14–річний Роман Сиротюк. Найбільшого окуня впіймав Олександр Лесь, плотву — Іван Цвид. Найменшу рибину на свій гачок зловив Олег Корнелюк. Завдяки спонсорській підтримці двох підприємців Олега Опейди та Сергія Духницького і газети «Волинь–нова» призери й номінанти отримали добротний рибальський інвентар, а всі учасники дійства посмакували запашною юшкою.
