На ХХІІ зимових Олімпійських іграх для українських спортсменів уже тричі звучав гімн, але, на жаль, не України...
На ХХІІ зимових Олімпійських іграх для українських спортсменів уже тричі звучав гімн, але, на жаль, не України...
Петро ПАС
«Що маємо – не бережемо, а втративши – плачемо»... Можна тільки уявити собі, як зараз українські спортивні чиновники кусають лікті, коли дивляться на успіхи наших колишніх співвітчизників у Сочі. Адже якби врахувати їхні досягнення, то на вечір понеділка у скарбничці нашої команди було б уже 6 нагород і пристойне 11 місце в загальному заліку, а не середина другої десятки з однією скромною бронзовою медаллю біатлоністки Віти Семеренко:
М Країна З С Б Всього 11 Україна 3 1 2 6
Два із трьох сочинських «золота» належать Тетяні Волосожар із Дніпропетровська, яка у парі з росіянином Максимом Траньковим уже двічі піднімалася на найвищий п’єдестал нинішніх Ігор у фігурному катанні (командних змаганнях і серед спортивних пар). На попередніх Олімпіадах, виступаючи за Україну в парі зі Станіславом Морозовим, Волосожар мала 12-те місце в Турині-2006 і 8-ме у Ванкувері-2010. Незважаючи на такі невисокі результати, спеціалісти бачили в Тетяні потенціал і радили їй змінити партнера. Але українські чиновники не поспішали допомогти спортсменці, а російські тим часом кота за хвіст не тягнули... Треба віддати належне Максиму Транькову, який, вдруге ставши олімпійським чемпіоном на нинішній Олімпіаді, заявив: – Ми з Танею завжди говорили, що виступаємо і за Росію, і за Україну. У Тані в Україні багато родичів, там живуть її батьки. Це була перемога і для цієї країни. На бронзовий п’єдестал у Сочі серед спортивних пар піднялася ще одна наша колишня співвітчизниця – уродженка Обухова Київської області Олена Савченко, яка у парі з Робіном Шолкови виграла «бронзу» для Німеччини. Третє «золото» з українським корінням здобула й безпосередньо наша землячка – 34-річна фристайлістка з Рівного Алла Цупер. Вона ще в 19 років захищала кольори України на Іграх-1998 у японському Нагано. Проте тоді 5-й результат Алли київські чиновники повважали провалом і фактично поставили хрест на її кар’єрі. Зате люди, які відповідають за спорт у країні так званого диктатора Олександра Лукашенка, побачили у волинянці майбутню олімпійську чемпіонку. І на честь перемоги Алли Цупер зазвучав гімн Білорусі! На срібну сходинку в Сочі у шорт-треці на дистанції 1000 метрів піднявся і 31-річний Володимир Григор’єв, який народився в Шостці Сумської області і виступав за Україну на олімпіадах у Солт-Лейк-Сіті у 2002 році (26-те місце) і Турині-2006 (15-те місце), навіть в Італії ніс синьо-жовтий прапор під час закриття Ігор. Але після того, як Володимир почав відверто говорити про те, що без належного ставлення держави до його виду спорту не буде результатів, з ним розпрощались зі словами: «Ми тебе знищимо! Ти ніде більше не будеш виступати...». – А я відповів: «Спробуйте!». І поїхав в Росію. Адже в Україні єдине місто, де катки безкоштовні, – Київ, – згадує срібний призер нинішньої Олімпіади. До речі, «золото» для Росії на цій дистанції здобув 28-річний південнокореєць Віктор Ан, в якого також не повірили на батьківщині... Та й російські чиновники п’ють у ці дні серцеві краплі, адже усі 4 золоті медалі в жіночому біатлоні виграли їхні колишні співвітчизниці, проте в залік «вєлікой і могучєй» пішов «нуль». Анастасія Кузьміна принесла «золото» Словаччині, а Дарія Домрачова — аж три —Білорусі! На жаль, вчорашня, тріумфальна для Домрачової гонка у мас-старті виявилася нещасливою для українських дівчат, де наше найбільше досягнення – 8-ме місце в Олени Підгрушної (Валя Семеренко фінішувала 13-ю, Віта Семеренко – 17-ю, Юлія Джима – 23-ю).
На фото: Українки Тетяна Волосожар (у центрі) і Олена Савченко навіть зовні схожі між собою.
