На її рушниках, сорочках і серветках квітують троянди, маки, милують зір грона червоної калини, різноманітні геометричні узори...
На її рушниках, сорочках і серветках квітують троянди, маки, милують зір грона червоної калини, різноманітні геометричні узори...
Євгенія СОМОВА
Уперше з вишивками лучанки Анни Стирнік я ознайомилася на виставці робіт людей із обмеженими фізичними можливостями. Побачила їх — і закохалася, бо ж виконані майстерно. Що навиворіт, що на лице — однаковісінькі. Про такі кажуть: чиста робота. Анна розповідає, що росла серед рушників і вишиванок. У її родині вишивати любили всі жінки, особливо бабуся. Вона й навчила онуку класти перші хрестики на полотні. І вже у шістнадцять років та була неперевершеною вишивальницею. Спершу творила для себе, для душі, а згодом, вдосконаливши майстерність, і на замовлення. — Підправити техніку мені допомогла член Спілки майстрів народної творчості, лауреат Волинської мистецької премії імені Йова Кондзелевича Світлана Волошина, — розповідала моя співрозмовниця. Втім, серйозно Анна зайнялася цим видом мистецтва, коли вже працювала кухарем. Після тяжкої роботи біля плити її тягнуло до візерунків. Кладучи хрестик за хрестиком на полотно, вона фізично й морально відпочивала. З роками в майстрині назбиралася унікальна колекція вишиваних сорочок, доріжок, картин, рушників. Візерунки для них майстриня збирала де тільки могла. Але однакових у неї не знайдеш. Анна не просто мережить хрестиком полотно чи вишиває гладдю, вона творить, вкладає у свою роботу душу. Нерідко в узор, який перезняла з якогось старовинного рушника чи буклета, додає щось своє: змінює колір чи розмір — і вже взірець читається по-іншому. Так, я не помилилась, саме читається. Це ми, заклопотані буденними справами, бачимо на рушниках лише квіти чи орнаменти. Анна їх вміє читати. Листя дуба для неї — символ мужності, а калина — України. Вона висловлює мовою нитки навіть абстракції. Вивчаючи народні традиції, майстриня відкриває водночас нові можливості малювання нитками. Її роботи є в багатьох оселях лучан і за кордоном. Правда, найулюбленіші, ті, до яких доклала найбільше зусиль, вона нізащо не хоче продавати.
На фото: Анна Стирнік та її творча подруга Тетяна Білітюк під час виставки.
