У Павла Романюка із села Майдан Маневицького району день народження випадає на дату, якої немає в календарі...
У Павла Романюка із села Майдан Маневицького району день народження випадає на дату, якої немає в календарі
У це, звісно, важко повірити, але в паспорті Павла Романюка з села Майдан Маневицького району чітко написано: народився 30 лютого 1941 року в селі Новоселівка Арцизького району Одеської області. Ця дата стоїть у свідоцтві про народження. Таке–от непорозуміння і водночас ще один доказ, котрий руйнує міф про великий порядок часів Сталіна
Сергій НАУМУК
– Як же трапилося, що вас записали 30 лютого? – запитую Павла Хомича. — Я тоді малий був, то добре не пам’ятаю, – з гумором відказує чоловік. – Але думаю, що могло бути отак. Прийшов батько, а може мати у сільраду записувати мене. Секретар запитав, яке сьогодні число? 1 березня. Ага, малий народився учора, значить, 30 лютого! – сміється наш співрозмовник і ми з ним теж. …Родину Романюків разом із односельцями вивезли з села Черськ Маневицького району 1940 року. Тоді кілька навколишніх сіл виселили до Бессарабії, а на їхньому місці перші совєти планували збудувати військовий аеродром. Та ці плани не судилося втілити в життя. Тому після війни переселенцям таки дозволили повернутися. Цілий місяць колона поліщуків кіньми добиралася додому з бессарабських степів. Довелося натерпітися. Чимало майна залишили. Річки часто форсували вбрід, бо через мости не пропускала охорона. І хоч у рідних місцях люди застали пустку – ні житла, ні харчів на зиму, все одно тішилися, що нарешті вдома. Хома Романюк воював і з фронту повернувся калікою. У родині було багато дітей, тож ніхто не додивлявся до дати народження одного з них. Аби ріс, як каже Павло Хомич. — Чи були казуси з документами, питаєте? Я і паспорт отримав, і військовий квиток. А якщо вже у паспортному столі та військкоматі мене не розкрили, то що про інших казати. Ніхто не звертав уваги на ту дату народження, – розповідає Павло Хомич. — Коли міняли паспорти на українські, то документи в район я возила, – долучається до розмови його дружина Євгенія Петрівна. – Там придивилися до дати народження, звірили. Але ж як його переробити? Сказали, мовляв, хай живе так і далі. А під час вступу до ПТУ, де вчився на екскаваторника, у приймальній комісії таки спіткнулися об дивну дату народження. Кілька разів перепитували, коли народився. — Відповідаю, що у паперах написано, – 30 лютого. Вони знову допитуються. Тоді відказую, що тоді, як мати коноплі рвала. Попросив переправити, але мені сказали, що таке можна зробити тільки через суд. На тому й скінчилося, – один момент Павло Хомич таки пригадав. — А коли ж святкуєте день народження – 29 лютого чи 1 березня? – допитуюся. — Та 30 лютого і святкую, – ховає посмішку Павло Романюк. Але далі не втримується й цікавиться: – А коли ж стаття про мене буде? Та 30 лютого у вашій улюбленій газеті! – відказую.