Поєднавши ці два аргументи, можна багато чого досягти. Аль Капоне знав, про що казав…
Поєднавши ці два аргументи, можна багато чого досягти. Аль Капоне знав, про що казав. Ненав’язливо демонструючи автомат, скажімо, можна досягти повної покори опонента. Безмежна влада. Це так збуджує…
Лакі ЛУЧАНО
— Моліться, суки. І запам’ятайте: ми — «Правий сектор». Ви досі живі лише тому, що ми так хочемо. Здається, це відбувається не в нашій реальності. Порожнеча в очах того, хто промовляє ці слова, переконливо свідчить про те, що він справді так думає. Чим він ліпший за якогось беркутівця, який, мабуть, теж поводив себе так із беззахисними людьми? Нічим. Так само упевнений, що йому за це нічого не буде. Революція все спише. Але сказати йому про це зараз — означає наразитися на ризик отримати кулю в лоб. В ім’я революції. Чи боюся його я, працівник силової структури? Так. Пожити ще хочеться. Та і діти… Що я думаю з цього приводу? Закидайте мене зараз коктейлями Молотова, але я скажу, що отак, з автоматами і в масках, нічого не збудуєш. Ставити когось під дуло автомата — великого розуму не треба. І пов’язувати з цими «активістами» майбутнє країни — нерозумно. Безвекторні якісь. Їздять озброєною зграєю. То звільняють усіх, то лісгосп державний гноблять і погрожують спалити, то в міськраді хочуть силою голову призначити, то гроші вимагають у підприємців, то хунту обіцяють запровадити, то список очільників усього і вся написали, що примусив засумніватися в їхній адекватності навіть тих, хто ще вчора разом з ними хотів прогнати геть банду, яка була до них… Це не те, що хочуть зараз почути правосекторові, але історія, в якій уже все було, свідчить, що тих гопників з автоматами, які найближчим часом не зрозуміють, що оці гастролі областю потрібно припиняти, відстріляють тихо свої ж. Поховають як героїв революції, знайшовши в посадці без ознак насильницької смерті, але з діркою в черепі, та й по всьому… Це якщо знайдуть. Таке життя. Міліція, яка з народом, не дуже й шукатиме. Ні їх. Ні тих, хто застрелить. Ви ж теж про це думаєте, безробітні тепер працівники покійного «Беркута»? Владу потрібно міняти? Так. На професіоналів. Люстрацію треба провести? Так. З розумом. А то чогось усі плутають з інквізицією і конфіскацією. І все стараються туди примазатися —в люстраційні комісії — хлопчики з пушком на рильцях. І не треба нас лякати. Повірте мені, порядні люди з правоохоронних органів (так, такі є) її не бояться. Хоч завтра відзвітуюся про свою роботу, надам декларації про доходи, запрошу всіх бажаючих на екскурсію квартирою, в якій живу. Щоправда, трохи соромно буде за дірку в стелі після затоплення, яку за роботою ніяк не залатаю, за старий телевізор, навіть не плазму, за холодильник, який нещодавно досяг повноліття. Ну в жодному разі не «Межигір’я», словом. Ні тобі бюста царя, ні мого портрета з бурштину, ні навіть позолоченого унітаза. Тепер лиш розумію, що якось неправильно жив при злочинному режимі. Хоч би був хабарі брав… Пістолет, щоправда, тепер постійно ношу. Це раніше в сейфі тримав. А тут знову історично склалося, що здоровий глузд у країні — зайвий. Тому — пістолет. І його наявність тепер тішить мене й без доброго слова.
