Усю ніч із 3 на 4 березня стежив за тим, як проходило засідання членів Ради Безпеки ООН. На вимогу Росії його скликали для обговорення українського питання. Непокоїло, що члени міжнародного представницького органу зібрались із ініціативи Російської Федерації, яка робить усе тільки задля своєї користі. Передчуття не зрадили. Її представник зачитав звернення Віктора Януковича до Володимира Путіна з проханням ввести війська в Україну. Саме це нібито й дало право на військову інтервенцію...
Усю ніч із 3 на 4 березня стежив за тим, як проходило засідання членів Ради Безпеки ООН. На вимогу Росії його скликали для обговорення українського питання. Непокоїло, що члени міжнародного представницького органу зібрались із ініціативи Російської Федерації, яка робить усе тільки задля своєї користі. Передчуття не зрадили. Її представник зачитав звернення Віктора Януковича до Володимира Путіна з проханням ввести війська в Україну. Саме це нібито й дало право на військову інтервенцію...
Степан ІВАХІВ, народний депутат України
Як народний депутат України хочу запевнити: такий документ не має ніякої юридичної сили. Бо 1 березня 2014 року (а саме цим числом датоване звернення) Янукович вже не був українським президентом. Та навіть якщо Росія й досі вважає його главою нашої держави, згоду на введення іноземних військ на територію країни може дати винятково Верховна Рада України. Тому лист до Путіна — це брудна провокація та державна зрада. Тільки зрадник та ворог власного народу міг відчинити двері інтервентам до рідного дому. Але країни–учасниці Ради Безпеки одностайно зійшлися на думці — Янукович не є легітимним президентом України, а тому його послання не може бути підставою для російської окупації Криму. Як немає і причин, щоб російські військовики ставали на «захист російськомовного населення» в Україні. Я народився на Львівщині, навчався у Рівному, живу на Волині. У справах бізнесу бував у кожній області України. На власні очі переконався, що ніколи в нашій країні російськомовних громадян або носіїв інших мов не гнітили за мовною, національною, релігійною чи іншими ознаками. Всі заяви російської влади про «утиски» чи «загрози» — це намагання виправдати свою ганебну окупацію української землі. Щоб відстояти долю демократичної України, чи не вперше за багато років світова спільнота об’єдналася. Країни європейської спільноти, США, Китай одностайно заявили про неприпустимість зазіхання Росії на територіальну цілісність України. З нею США розірвали економічні та військові відносини. Євросоюз дав Кремлю 48 годин, щоб припинити військову ескалацію і теж готується застосувати санкції. Через небезпеку російської агресії Польща терміново скликала засідання ради НАТО. Чехія відмовилася від спрощеної процедури видачі віз росіянам та закликала ЄС призупинити роботу із запровадження безвізового режиму для них. За недоторканність територіальної цілісності України висловився навіть Казахстан, який входить до Митного союзу. Світ нарешті почув Україну, а російські дипломати зазнали нищівної поразки на засіданні Ради Безпеки ООН. Протистояння військовій агресії Кремля згуртувало не тільки світову спільноту, а й усі регіони України. Багатолюдні мітинги проти вторгнення росіян на Кримський півострів відбулися на Сході та Півдні, на Півночі, Заході і в Центрі. Добровольці шикувалися біля військкоматів у Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Харкові, Донецьку. Це переконливо засвідчило єдність українського народу. Глибока шана за витримку і мужність нашим воякам, які вже кілька днів, перебуваючи в облозі, боронять українські військові частини в Криму. Ніхто з них не склав зброю, не перебіг на інший бік, не покинув бойовий пост. Ці хлопці продемонстрували скептикам, що таке честь офіцера та присяга на вірність народу України. Переконаний: ще багато наступних поколінь українців будуть брати приклад із цих героїв. 1991-го ми отримали незалежність без крові та пострілів. Але останні події засвідчили, що державність і справжній суверенітет виборюємо саме у ці важкі для України часи. Відтак із гордістю можу сказати, що нарешті за багато років українці відбулися як нація. Слава Україні!
