«Нехай він побуде начальником управління ще хоча б два місяці навіть із приставкою в.о. Лишень ще два місяці», — так лобіювали залишити на посаді керівника одного структурного підрозділу облдержадміністрації...
Сергій НАУМУК, редактор відділу сільського життя газети «Волинь-нова»
«Нехай він побуде начальником управління ще хоча б два місяці навіть із приставкою в.о. Лишень ще два місяці», — так лобіювали залишити на посаді керівника одного структурного підрозділу облдержадміністрації
Цей чиновник працював протягом усього правління Януковича. Якщо він такий незамінний фахівець, тоді зрозуміло, чому його пропонують для подальшого перебування на посаді. Але чому лише на два місяці? Видається, що «ефективний менеджер» знадобиться лише для того, щоб підчистити «хвости». Бо ні йому, ні його кураторам не вигідно, щоб про них стало відомо громаді. От тільки чому його перебування на посаді підтримує нова влада, якщо вона не замішана у мутних схемах освоєння бюджетних грошей? За чотири роки правління «папєрєдніков» ми звикли, що на посадах опинялися потрібні для владців чиновники. При цьому, зазвичай, громаді користі від них було найменше. Бо людей зневажали, хоча й стверджували протилежне. Власне, повне ігнорування громадської думки й спричинило, як на мене, Майдан. Бо в кожній області й навіть районі були свої януковичі, які звикли вирішувати все на власний розсуд. Ті, хто прийшов до керма влади на хвилі майданівської революції, декларували протилежні цінності. Мовляв, без громади — ні кроку. Та зовсім скоро стало зрозуміло, що найкраще для них обговорення претендентів на посади – закулісне. Тому до багатьох новопризначених чиновників одразу виникають не вельми приємні запитання. Знайшлося у керівництві місце й деяким колишнім попри те, що вони були в курсі темних справ, а то й самі брали безпосередню участь у розпилі бюджетних коштів. Виходить, знавці тіньових схем потрібні й новій владі? Що далі від Майдану, пострілів на Інститутській, похоронів героїв Небесної сотні, то вільніше почуваються нові слуги народу. Хоча дехто з них уже встиг дати маху. Прикриваючись революційною риторикою, вони впевнено зайняли високі крісла і заявили про нелегітимність деяких майданівських формувань. Невже невдовзі почнуть грозити нам пальчиком: ну-ну, цього чи того робити не варто? Ще трохи — і виявиться, що вони недалеко втекли. Від «папєрєдніків», маю на увазі. Тим часом у п’ятницю в Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію України з ЄС. Вона дуже вигідна не лише нашій країні, а й чиновникам. Годі заперечити, що для нинішньої української влади це один з вагомих козирів, яким вона хизується перед народом. Мовляв, здійснила прагнення людей. Проте Угода з ЄС – це лише зовнішній атрибут того, чого так прагнули громадяни України. Адже для нас ЄС найперше асоціюється з вільним та заможним життям. І вже потім люди задумуються про верховенство права, обов’язкове для всіх дотримання законів, відповідальність за себе і за країну. Видається, нові чиновники ще не до кінця втямили, що це стосується і їх. Бо нині більшість із них запевняє, що прийшли ненадовго. Мовляв, ми такі собі політичні камікадзе, і всі як один прагнемо покласти сили на вівтар розвитку країни. Цікаво буде поспостерігати за реакцією можновладців, коли прийде час (а він не за горами) насправді їм залишити посади. Бо, як казав мій колега, подякувати за гостину легко, а от встати й піти — не так і просто. Тут те саме. Невже нові чиновники в одну мить покинуть затишні кабінети? Не вірю. Можете звинуватити мене в упередженості й необ’єктивності, але все одно не вірю. На це здатні хіба одиниці. Решта враз забуде, що записалася в камікадзе, торочитиме про своє покликання служити громаді та досвід, який хотілося б використати для блага народу. Чомусь у мене дедалі міцнішає впевненість, що ЄС з його всюдисущими законами, однаковими для всіх правилами гри та гіпертрофованою прозорістю ще гикнуться нашим постмайданівським чиновникам. Невигідна їм та Європа. А так хочеться помилитися.
