ПОБАЧИВШИ РОБОТИ ВОЛИНЯНОК, ОЛЕГ СКРИПКА ЗАМОВИВ ЇМ ПОРТРЕТИ СВОЇХ ДІТЕЙ
У редакції «Волині-нової» відкрито художню виставку сестер Іванни і Ксенії Дацюк та Олени Звягінцевої «Українська весна»...
У редакції «Волині-нової» відкрито художню виставку сестер Іванни і Ксенії Дацюк та Олени Звягінцевої «Українська весна»
Ярослава ТИМОЩУК
До експозиції ввійшли найновіші картини юних майстринь на весняну тематику. Дівчата зобразили на полотнах ювіляра Тараса Шевченка, великодні атрибути, перші квіти і навіть співачку Тіну Кароль. Загалом у творчому доробку кожної сестри — понад тисячу робіт! — Надихнути може і рожевий світанок, і революція в країні, — мовить Ксеня. — Треба лише уважно придивлятися до того, що відбувається навколо. — Трапляється, глянеш на когось — і відчуваєш, що хочеш цю людину намалювати, — додає Іванка. Своїми дітьми називає сестер їхній наставник Олександр Лесик, який завітав на урочисте відкриття виставки «Українська весна». Олександр Володимирович завідує кафедрою образотворчого мистецтва в Інституті мистецтв СНУ імені Лесі Українки. Іванка торік закінчила тут магістратуру, а Ксеня нині навчається на третьому курсі. — Дівчата вже сформувалися як портретисти, — вважає викладач. — Дивишся на їхні картини — і душа радіє. Жодні путіни не здолають народ, який має таку здібну молодь. А заступник голови обласної ради Ігор Гузь і заступник начальника управління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук побажали молодим художницям, щоб майданчик газети «Волинь-нова» став потужним стартом до найкращих галерей не тільки країни, а й світу. Хоча полотна сестер Дацюк і Звягінцевої уже побували на виставках у музеях Києва та Черкас і викликали там неабияку цікавість. Артист Олег Скрипка побачив у столичному Музеї гетьманства картини дівчат і собі захотів такі. Тож кілька робіт тепер прикрашають стіни його арт–ресторану «Канапа». Співак також запропонував дівчатам зобразити на полотні його дітей. А друзі Скрипки потай від нього готують сюрприз на день народження — портрет виконавця, який малюють знову ж таки волинські художниці. Про творчість дівчат повідала їхня перша вчителька — мама (для двоюрідної сестри Оленки — тітка) Ірина Дацюк. — Напередодні Великодня наш дім перетворився на своєрідну художню раду, — усміхається жінка. — Я пекла паски, а дочки їх змальовували, аби зафіксувати мамине мистецтво. Така у нас сімейна традиція. Дівчата розповіли і про свої найулюбленіші роботи з презентованого циклу. Для Ксенії — це портрет «Ярославна», створений до Шевченківських днів. Вона малювала його після розстрілів активістів на Майдані в Києві. — Переживши той чорний четвер, важко було писати щось веселе, — згадує художниця. — Моя Ярославна тужить не за князем, а за юнаками, яких холоднокровно вбили. Для Іванки особливим виявився Кобзар. — Щоб створити вдалий образ Шевченка, переглядаю сотні його фотографій, — каже дівчина. — Уважно вивчаю, але не змальовую — намагаюся віднайти власний стиль.
На фото: Іванна та Ксенія малюють своїх рідних, друзів, улюблених артистів та одна одну.