Чим переймалася і з чого дивувалася минулого тижня редактор відділу освіти Леся БОНДАРУК ...
Чим переймалася і з чого дивувалася минулого тижня редактор відділу освіти Леся БОНДАРУК ...
… АПАРТАМЕНТАМИ ЕКС–ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ОСВІТИ До свого нового робочого місця перша заступниця міністра освіти і науки України Інна Совсун ще й досі не може звикнути. Вона навчалася в Києво–Могилянській академії, а згодом у Швеції та Британії, працювала в моніторинговій організації. Успадковане від свого попередника Євгена Суліми «добро» ― кілька кімнат, серед яких туалетна з душем і біде, кухня з холодильником, заставленим спиртними напоями, вхідні двері, що блокувалися й відчинялися за допомогою спеціальної кнопки під столом, ― то для неї моветон та нечувана розкіш. Та й пристрій, який може глушити запис розмови, чиновниці без потреби. Але тепер ми розуміємо, де народжувалися корупційні схеми Табачника та його команди, за розкриття яких уже взялася Генеральна прокуратура ― справу за статтею 364 Кримінального кодексу порушено через «зловживання колишніми посадовцями МОН під час державних закупівель, держзамовлень і відчуження нерухомості». Новий міністр освіти й науки Сергій Квіт отримав перші документи про злочини керівників кількох навчальних закладів України, відтак у його відомстві готують спеціальний аудит. У рамках програми діяльності Кабміну 100 днів Міністерство освіти і науки розробило свій план дій. І перші кроки неабияк здивували. На сайті МОН почали друкувати всю бухгалтерську документацію, щоб кожен міг побачити, на що витрачаються державні гроші. Аби полегшити працю вчителів, уже скасовано сім нормативних документів, що стосувалися звітності загальноосвітніх навчальних закладів, а це мінус понад тисячу показників, які збирали по кілька разів на рік. Запропоновано відмовитися від «асфальтного засмагання» у пришкільних таборах і спрямувати бюджетні кошти на організацію дозвілля та оздоровчу роботу у профільних закладах відпочинку. Виші та школи можуть тепер самостійно обирати підручники (гриф міністерства став необов’язковим), і це дасть змогу авторам і видавництвам конкурентно боротися за якість навчальної літератури та доступність її ціни. Крім того, до вищих навчальних закладів цьогоріч вступатимуть за новими правилами ― ще до початку вступної кампанії, тобто до 1 липня, на сайті МОН оприлюднять розподіл державного замовлення, а конкурсну ситуацію можна буде відслідковувати через інтернет. Окремо хочу сказати й про ухвалення в парламенті законопроекту №1187–2 «Про вищу освіту», за який, попри громадське обговорення (робочій групі, до якої увійшли представники понад 30 організацій, надійшло більш як 3000 пропозицій!), не проголосували комуністи та регіонали. Хоча саме він обіцяє чимало якісних змін. І насамперед ― міжнародне визнання наших дипломів. Завдяки Сергієві Квіту вже маємо домовленість між Україною та Словаччиною, що значно розширює можливості наших випускників. Але найголовніше досягнення новітніх освітян ― і очільник міністерства, і його заступники є активними користувачами соцмережі «Фейсбук», на сторінках якого спілкуються й обговорюють з людьми найгостріші питання галузі, шукають шляхи їх розв’язання. Інна Совсун щотижня публікує звіт про зроблене, а Павло Полянський день у день вивчає думку вчителів та викладачів, щоб знати, як і що змінити на краще.
… СТРАШИЛКОЮ ПРО ЛЮСТРАЦІЮ За останні кілька місяців модним серед українців стало слово «люстрація». У яких тільки варіантах не доводилося його чути! На першій прес–конференції Віктор Янукович жалівся, що кількарічного онука хотіли люструвати. Колега написала в інтернеті, як один чиновник її дістав, а тому його негайно треба віддати в руки люстраторів. Знайома, розповідаючи про громадське обговорення претендента на керівну посаду, підсумувала, що то була така собі люстрація. А товариш якось попросив у газеті пролюструвати… тещу, бо її поведінка йому підозріла. Жартував, звичайно. І ще раз довів очевидне: найчастіше люди вживають цей термін неправильно, у негативному сенсі, як синонім до слів «помста» чи «розправа». Сучасний політичний словник дає поняттю «люстрація» (від латинського lustratio ― очищення) зовсім інше визначення ― це очищення від корупції, заборона функціонерам високого рангу, які скомпрометували себе, протягом певного часу обіймати посади в державному апараті, балотуватися до представницьких органів, бути суддями тощо. Одним людям люстрація може завадити стати керівником, інших, навпаки, підтримає на шляху до посади. Важливо, що вона аж ніяк не може замінити роботу правоохоронних чи судових органів, а діє виключно у правовому полі, спираючись на авторитет громади. На Волині після Революції Гідності активно розпочали люстрацію. Перше її досягнення ― призначено керівника обласної міліції, до якого громадськість не мала претензій у професійній сфері. А вчора Комітет громадської люстрації Волинської області оприлюднив негативні висновки щодо колишніх посадовців обласної державної адміністрації Бориса Клімчука, Олександра Башкаленка, Олександра Курилюка, Андрія Мельника, а також Івана Смоленга, Олега Батюка, Петра Сосницького. Усі вони, за цими документами, не можуть очолювати органи влади, державні установи та організації, бо, перебуваючи на керівних або штатних посадах у Партії регіонів, активно підтримували злочинний режим Віктора Януковича, ставили партійні інтереси вище за інтереси громадян. Україні корисним є використання досвіду боротьби з корупцією Литви, Грузії, Чехії та Польщі. У посткомуністичних країнах Східної Європи було ухвалено закони різного ступеня суворості, але скрізь ішлося про заборону обіймати певні посади в державних, зокрема виборних органах, подекуди в адвокатурі та освіті громадянам, що за попереднього режиму заплямували себе негідними вчинками. Водночас очищення від корумпованого чи злочинного минулого мало й виховний ефект: громадяни демократичних країн усвідомили, що завдавати батьківщині шкоди й «плювати в історію» небезпечно, а головне ― ганебно.
…АНЕКДОТАМИ ПРО ВІЗИТКУ ЯРОША Під час російсько–грузинської війни у 2008 році були зафіксовані масові випадки мародерства. Світ облетіло безліч відеокадрів, на яких, поки Росія зброєю «примушувала до миру», її солдати обкрадали житлові будинки та магазини на окупованій території. Поцуплений велосипед, що його везли на танку, унітаз, винесений з крамниці, золота виделка, яка стирчала з нагрудної кишені вояка, стали символами російської агресії проти Грузії. В інтернеті масово поширювали смішні фотоколажі й карикатури, писали віршики. А кияни створили «Інтернет–магазин звільнених товарів «Виделочка», де «на продаж» під георгіївською стрічкою виставляли речі, які мародери забрали у грузинів. Жарти про «виделочку» були яскравими, влучними і добряче дошкуляли росіянам–шовіністам. Сьогодні, коли війну оголошено нашій державі, користувачі інтернету знову сміються. З Росії та сепаратистів. На Великдень у Слов’янську збройний інцидент, за інформацією українського МВС та СБУ, спровокували російські терористи, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні. А МЗС Росії та її ЗМІ звинуватили в цьому «Правий сектор». За повідомленнями російського телеканалу LifeNews, після сутички 20 квітня на місці подій у машинах сепаратисти знайшли візитну картку лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша. Хоча на відео показали не особисту візитку ― організації. Автомобілі нападників повністю згоріли, а от зброя і візитка керівника ПС залишилися цілими! Російська пропаганда перестаралася. А жарти, пародії, фотоколажі за тегом «#ВізиткаЯроша» («#ВизиткаЯроша») стали найпопулярнішими в україномовних і російськомовних соціальних мережах. Їх, сміючись, поширюють навіть за кордоном. Зокрема, такі…
* * * Російські вчені в Антарктиді знайшли секретний німецький бункер. Двері були заблоковані, але старий термінал прийняв візитку Яроша.
* * * Є речі, які не можна купити. Для всього іншого є візитка Яроша.
* * * Банкомати «Приватбанку», якщо вставити у них візитку Яроша, видають прапор УПА й автомат.
* * * Коли Термінатор обіцяв повернутись, він залишив візитку Яроша.
* * * ЄС скасовує візи для українців. Тепер, в’їжджаючи в Шенгенську зону, достатньо показати візитку Яроша.
У народному побуті навіть приказка з’явилася: «А «Правого сектору» на тебе немає!». А я вкотре переконуюся, що народ, який і в час війни жартує, неможливо перемогти.
