П’ятнадцять років тому Наталія та Сергій Літоди з села Підгайці взялися вирощувати хвойні, листяні та ґрунтопокривні декоративні рослини...
П’ятнадцять років тому Наталія та Сергій Літоди з села Підгайці взялися вирощувати хвойні, листяні та ґрунтопокривні декоративні рослини
Євгенія СОМОВА
Біля їхнього двору часто зупиняються автівки. Увагу проїжджих привертають дивовижні дерева. Ми звикли, що туї, сосни, модрини, кипариси обов’язково зелені, стрункі й високі. А тут вони мало того, що різнокольорові, то ще й різної форми ― круглі, як м’ячики, багатоярусні, карликові, гніздові, пірамідальні! І берізки якісь дивні, низькорослі. Є чимало сортів хвойних, інших рідкісних рослин. На ділянці ростуть барбариси, ялівці, бересклети, спірея жовта… Ландшафтні дизайнери використовують їх нині для озеленення садиб, створення живоплотів, альпінаріїв. ― Ось це ґрунтопокривні рослини ― очиток, каменеломки, молодило, ― ознайомлює нас зі своїм зеленим господарством Наталія Петрівна. ― То «підшефні» доньки Каті й сина Миколки. Вони їх доглядають ― пересаджують у горщики, поливають. А це ось туя вересовидна. Стрижемо її, надаємо різної форми. Туї маємо п’ять сортів, кипарисів ― 10, листяних ― 30. Багато у нас ґрунтопокривних. Є й кілька видів сосни ― двометрові та карликові, до метра. Навіть чорну сосну вирощуємо. І ялівці на кожен смак ― голубі, зелені з жовтим та білим. Поцікавилася, скільки ж усього рослин розмістилося на ділянці у 30 соток? — Якось спробував підрахувати. Дорахував до двохсот і збився, ― приєднується до розмови господар Сергій Володимирович. ― Словом, маємо все, що є у Європі й підходить до нашого клімату. Ці рослини добре переносять волинські зими. Навесні розсадник тішить око розмаїттям барв. Тут можна побачити всі відтінки не лише зеленого, а й жовтого, червоного кольорів. Мініатюрні саджанці дерев та кущів ростуть у спеціальних контейнерах (міжряддя вкрито агроволокном, щоб не пробивалися бур’яни). Перші декоративні маточні рослини господарі привезли з Польщі. Розповідають, що, відвідуючи тамтешніх родичів, щоразу милувалися зеленими оазами біля будинків, квітуючими альпійськими гірками. А порозмовлявши з людьми, які заробляли на вирощуванні й продажу декоративних рослин, вирішили спробувати і собі, бо ж треба було якось виживати. — Дев’яності роки були тяжкими, ― каже Наталія Петрівна. ― Я працювала економістом, чоловік ― учителем. Зарплати мізерні, та й ті вчасно не платили. А ми ж будувалися. Вирішили піти на власний хліб, щоб заробляти на себе. Заклали розсадник хвойних і листяних декоративних рослин. Сусіди, дивлячись, як Літоди замість картоплі під хатою садять сосни та берізки, крутили пальцем біля скроні. Незвично ж було бачити ліс на городі. Та й не вірили, що бізнес піде. Мовляв, хто ті дерева і кущі купуватиме? Але подружжя не прислухалося до скептиків, бо справа, за яку взялися, подобалася. Нині в Літодів покупців вистачає. І їхні сосни, туї, інші рослини вже ростуть не тільки на Волині та в сусідніх областях, а й у Криму, Казахстані, Білорусі, Ізраїлі. Їх беруть для озеленення садиб, офісів, ресторанів чи готелів. Господарі консультують охочих придбати декоративні рослини, радять, які підібрати, де висадити, щоб стали окрасою ділянки, як захистити від шкідників. Вони, виявляється, полюбляють не лише листяні породи, а й хвойні. Хрущі, скажімо, дуже шкодять молодим ялинам і туї. Їхні личинки під’їдають коріння. Дошкуляють підопічним Літодів й інші шкідники, тож без хімікатів не обійтися. Наталя і Сергій кажуть, що доглядати за декоративними рослинами не так просто, як здається на перший погляд. Більше того, біля них треба ходити, наче біля дітей, ― поливати, причім відстояною водою, пересаджувати, виполювати зілля в горщиках. Улітку воно пре так, що тільки й встигай згинатися. Разів з десять доводиться полоти. Раз на три місяці ― обробляти від шкідників. А ще саджанці мусово живцювати, щепити. Це робить Сергій. Попрактикувався ще в дитинстві ― щепити плодові дерева навчила мама, вчителька біології. За словами Сергія Володимировича, окремі декоративні рослини тяжко піддаються живцюванню. Є такі, що ростуть 15 років і тільки недавно дали кілька черешків. Загалом вирощування декоративних рослин ― довготривалий і затратний процес, який займає три–чотири роки. — Спершу живцюємо у теплиці, рік там тримаємо, а тоді вже пересаджуємо в горщики. І ще три роки «сидять» там, поки доростуть до товарного вигляду, ― ділиться досвідом пан Сергій. Одне слово, вирощування декоративних хвойних і листяних рослин не підходить для тих, хто мріє про швидкі гроші. Але Сергій і Наталя вірять, що їхній бізнес має перспективу, бо ж бачать, як тягнуться українці до краси, хочуть озеленити свої двори.
На фото: Сергій і Наталія залюбки діляться досвідом з бажаючими.
