Фінальна гра на Кубок луцької районної газети «Слава праці» з футболу, що відбулася нещодавно в селі Маяки, подарувала несподівану зустріч з іноземцем, громадянином держави, в якій цей вид спорту є дуже популярним...
Фінальна гра на Кубок луцької районної газети «Слава праці» з футболу, що відбулася нещодавно в селі Маяки, подарувала несподівану зустріч з іноземцем, громадянином держави, в якій цей вид спорту є дуже популярним... Італієць Грегоріо Рінчарі приїхав на матч разом зі своїм добрим знайомим із Городища–Першого Павлом Лойком, який і став перекладачем. Адже наш гість не розмовляє ні українською, ні російською, ні англійською. Авторка ж цих рядків у той момент пригадала тільки італійські слова привітання й прощання: «Бон джорно» та «Аріведерчі». «Хороший футбол… Красива Україна», — Грегоріо був досить лаконічним. Згодом розповів, що живе у Павіа, за 20 кілометрів від Мілана. «У цих містах, як і в Римі та Неаполі, працює багато українок, які нерідко виходять там заміж», — констатував мій співрозмовник. До слова, саме так він і поєднав свою долю з нашою землячкою, 48–річною Людмилою з Гіркої Полонки, яка є тещею вищезгаданого городищенця Павла… Отож, мала змогу вкотре пересвідчитися, як усе в нашому житті переплетено, а щоб зустріти свою другу половину, треба часом подолати й тисячі кілометрів, вважає Світлана Зозуля.
