Вона зацвітає тоді, коли інші півонії у наших квітниках знаходяться ще у стадії молоденьких пуп’янків, тобто на початку або в середині травня...
Вона зацвітає тоді, коли інші півонії у наших квітниках знаходяться ще у стадії молоденьких пуп’янків, тобто на початку або в середині травня
Галина УШАКОВА
Її ще називають півонія степова, оскільки в природі вона зустрічається у степових районах України, а також на Балканах, Середньому Поволжі, в Ірані, на Закавказзі. Рослина красива й рідкісна, тому занесена до «Червоної книги». Не надто часто зустрінеш її і в наших квітниках, проте хто зумів її виростити, отримає справжню естетичну насолоду. Я привезла свою півонію тонколисту від родичів із Кіровограда ще у 1981 році. Якихось особливих секретів догляду не знала й не застосовувала. Вона собі розросталася й щовесни цвіла. Через років десять на кущі з’явилося… 42 квітки. Знайомий, який сфотографував це диво і віддав проявляти плівку до фотоательє, розповідав, що там вирішили, що квіти… штучні, хоч поряд видно було цвіт тюльпанів. Після цього я зрозуміла, що кущ пора ділити і потихеньку моя півонія, тонколиста або вузьколиста, яку в народі ще називають воронець, «розлетілася» по Волині, хоча й досі вважається рідкісною рослиною, похвалитися якою може не кожен любитель квітів. Я ж набула певного досвіду в її вирощуванні. Для хорошого розвитку їй потрібні легкі нейтральні помірно вологі або й сухі грунти, з огляду на походження рослини. Може рости на сонці або в напівтіні під негустими кронами дерев. Морозостійка. На відміну від інших півоній, має яскраво виражений період спокою. Влітку після цвітіння листя може зовсім пожухнути, що виглядає не досить привабливо, тому треба подбати про вищого квітуючого сусіда, який прикриє це «неподобство». Пересаджувати цю степовичку краще в кінці серпня ― на початку вересня, у період найінтенсивнішого росту коренів. За необхідності можна пересадити й весною, але тільки великими кореневищами. Бо при ранньому цвітінні всі сили рослина віддає майбутнім квітам, коренів і пагонів майже не утворює. Зрештою, із зими вона виходить уже з майбутніми бутонами. Можна спробувати розмножити і насінням, але справа це клопітна. Насіння, краще недозріле, висівають восени у легкий поживний грунт. Удобрювати варто за тією ж схемою, що й звичайні півонії, але з переважанням фосфору і калію. Надлишок азоту може призвести до слабкого квіткування, вилягання пагонів та грибкових захворювань. Розвивається воронець повільно, але практично не хворіє. Проблеми можуть виникнути при замоканні у період затяжних дощів. с. Затурці Локачинського району.
