Галина Ковалюк, колишня завідувачка відділу міського життя і соціальних питань нововолинської газети «Наше місто», яка тепер на заслуженому відпочинку, багато років присвятила журналістиці, неодноразово її визнавали переможцем багатьох конкурсів професійної майстерності...
Галина Ковалюк, колишня завідувачка відділу міського життя і соціальних питань нововолинської газети «Наше місто», яка тепер на заслуженому відпочинку, багато років присвятила журналістиці, неодноразово її визнавали переможцем багатьох конкурсів професійної майстерності. Про своїх земляків вона писала з душею, переймаючись їхніми радощами та проблемами. А ще Галина – моя щира й надійна подруга. Дякую Богу, протягом більше тридцяти років завжди відчуваю тепло її душі. Ця жінка заслуговує найкращих слів вдячності від багатьох людей. Вона творча, енергійна й небайдужа до справ інших. Перш за все поважаю Галину Федорівну за взаєморозуміння, порядність та безкорисливість
Марія КОРНИЛЮК
Але до «Квіткової підкови» спонукало написати натхненне захоплення моєї любої подруги —квіти, дизайн оселі та будинку. Дуже приємно пройтися обійстям подружжя Ковалюків. Тут, роздивляючись навколо, забуваєш проблеми, справді відчуваєш психологічне розвантаження. Залюблена у свою справу квітникарка знайшла вдале місце для багатьох небачених раніше квітів і декоративних насаджень, які дуже рясно цвітуть, починаючи з ранньої весни й до пізньої осені, а морозник і в холодну пору року тішить своєю неповторною красою. Найбільше, звісно, зворушують крокуси. Адже саме вони сповіщають нам про прихід весни. Я в захопленні від того, як Галі невичерпною фантазією вдалося оживити простір, у якому живе сім’я. Уже з весни обійстя прикрашають галявинки рідкісних первоцвітів, різнокольорових і різних за величиною гіацинтів, білосніжних тюльпанів… Улюблениця господарів – гліцинія, з якою Галина Федорівна не тільки розмовляє, а й іноді розціловує пишні китички. А вибаглива рослина за це щедро відплачує неповторним цвітом. Заради того, щоб жити не в стандартному приміщенні, а в напрочуд затишній домівці, моя подруга не шкодує ні дорогоцінного часу, ні сил, ні коштів. Постійно цікавиться агротехнікою, знає всі хитромудрі назви рослин, про багато з яких саме від неї довідалася і я. Не дивно, що внукам подобається гостювати в бабусі й дідуся, ласувати диво-ягодами в літню пору. А скільки сюрпризів чекає на невеличкому обійсті! Галина Ковалюк вважає, що оточити себе радістю й красою спроможна кожна людина, не дивлячись на матеріальні статки. Були б лише бажання й віддана любов до справи, якою займаєшся. Проте це вже тема іншої публікації. Райський куточок біля затишної оселі на вулиці Глінки в Нововолинську, створений руками Галини та її чоловіка Володимира Степановича, де з ранньої весни й до перших сніжинок дарують свій цвіт звичні рослини й небаченої раніше краси екзоти, радує не тільки родину. Квіти з двору Ковалюків, роздані гостинною рукою, вже облюбували клумби й сади багатьох знайомих, друзів і родичів, а деякі навіть знайшли дорогу за межі області. м. Нововолинськ.
Порада від Галини Ковалюк
Ще з осені готую велику корзину, яка навесні нам дарує приємне споглядання. Застеляю її целофановою (не тоненькою!) плівкою, на сантиметрів шість засипаю дно камінцями, зверху щільно утрамбовую землею. Висаджую на сантиметрів вісім у землю відбірні великі цибулини тюльпанів, нарцисів чи гіацинтів одного або різних кольорів. На зиму корзину виношу в підвал або хлів. Головне — звернути увагу, щоб температура в цьому приміщенні взимку не опускалася нижче десяти градусів. А коли зійде сніг, потепліє, то виношу корзину на вулицю. Періодично поливаю водою, до якої додаю половину чайної ложечки селітри. І вже традиційно щовесни корзини тюльпанів або інших квітів тішать наш зір. Такі «клумби-корзини» вигідні ще й тим, що їх можна поставити у те місце, яке потрібно терміново задекорувати.
На фото: Ось так юка в обійсті Ковалюків салютує літу.
