ЗА УКРАЇНУ МАЄ ВОЮВАТИ КОЖЕН, А НЕ ЛИШЕ УЧАСНИКИ АТО

«Тепер просто моліться за нас», — сказав односельчанин, який перебуває на Сході в одній із найгарячіших точок. Нещодавно родичі та друзі завезли йому бронежилет та інший провіант. Відтак і його сім’я, і тисячі інших українських родин ревно моляться, із тривогою вчитуються в новини й із надією чекають рідний голос у телефонній слухавці з іншого кінця України...

Василь РОГУЦЬКИЙ

Але невже це все, чим можемо допомогти нашим героїчним хлопцям? Мені здається, що вже минув час, коли тільки небайдужі мають стояти із скриньками для пожертв на майданах і купувати необхідне для фронту. Сьогодні волонтером має стати кожен. А зробити це можна через оголошення воєнного або надзвичайного стану. І не лише у двох областях, де тривають бої, а в усій Україні. Бо якщо кожен щось зробить для фронту, шанс на перемогу значно зросте.
Адже в Україні справді іде війна, і рано чи пізно вона може зачепити кожного, а не тільки родини мобілізованих і добровольців. Тому боронитися маємо гуртом і негайно. Потрібна часткова мобілізація (сьогодні Верховна Рада якраз має розглянути відповідний указ Президента), вишкіл новобранців. Потрібне переведення економіки на воєнні рейки, коли підприємства частково працюють і на потреби фронту. Техніка, яку можна відремонтувати, має негайно стати у стрій тощо.
Усе це потрібно, щоб бути готовим до найгіршого сценарію, коли Кремль розпочне масштабне вторгнення по всьому периметру кордону. А це є дуже ймовірним, адже Путін явно діє за логікою Януковича, заганяючи себе у глухий кут. Сам він уже не зупиниться. Імперська Росія — досконала у своїй підлості та методах загарбання, які вона відточувала віками. Сподіватися на здоровий глузд кремлівських головорізів марно. Тому кожен день відстрочки такої всезагальної мобілізації — це нові похоронки зі Сходу…
Звісно, навіть після трагедії з малазійським літаком Європа та США не стануть пліч–о-пліч з нашими солдатами, але Захід принаймні із розумінням сприйме будь–які заходи, яких українці вживатимуть, щоб захиститися від агресора.
Не хочеться, ясна річ, нагнітати. Тим паче що до цього раз у раз закликають військові та політики. Мовляв, формату АТО достатньо для виконання поставлених завдань, а введення воєнного стану передчасне і навіть може нашкодити, бо спровокує Путіна. Рішення повинні ухвалювати професіонали, які володіють повною інформацією.
Це так. Але є фактор, який не дає заспокоїтись. Кажуть, що, сподіваючись на краще, треба готуватись до гіршого. І мені здається, що вже усім зрозуміло: Путін здатний на найгірше.


ДО ТЕМИ

ЧИ ТРЕБА ВВОДИТИ ВОЄННИЙ СТАН?

«ПРОТИ»:
Віталій ЯРЕМА,
Генеральний прокурор:
«Введення воєнного стану може призвести до ще більш складних наслідків, зокрема, від цього може постраждати цивільне населення. Крім того, військові наразі не готові виконувати адміністративні функції з управління територіями, які на них будуть покладені після введення воєнного стану. На таке положення варто переходити лише у разі прямої воєнної агресії Росії».

Валерій ЧАЛИЙ,
заступник глави Адміністрації Президента:
«Введення воєнного стану передбачає, що армія буде передислокована із зони АТО у звільнені міста, де створюватимуться комендатури для налагодження життєдіяльності населених пунктів. Тобто пропонується забрати армію від активних дій для виконання інших завдань, а це — неприпустимо».

Юрій ЛУЦЕНКО, радник Президента України:
«Воєнний стан не зробить наші вертольоти непробивними, а наші бронежилети — сильнішими, лише захистить нардепів у своїх кріслах (на час воєнного стану не можна розпускати парламент, а також органи місцевої влади, суди, прокуратуру тощо. — Авт.). Силовики мають усі права знищувати ворога в рамках АТО».


«ЗА»:
Сергій СОБОЛЄВ, голова фракції «Батьківщина» у парламенті:
«Воєнний стан потрібно вводити на території Донецької та Луганської областей, адже такий крок багато у чому розв’язує руки військовим та іншим силовикам. Зокрема, можна закривати ЗМІ, які підтримують тероризм, і банки, які його фінансують, якісно обстоювати права жителів».

Ігор ЖДАНОВ, політолог:
«На військову агресію Росії необхідно відповідати адекватно, не втрачаючи жодної хвилини — вводити воєнний стан, принаймні у Донецькій та Луганській областях. Інакше ми ризикуємо втратити свою незалежність та розвалити країну.
Введення воєнного стану надає додаткові інструменти для боротьби з агресором: запроваджуються військова цензура, комендантська година, центр управління державою переноситься до РНБО, керівники підприємств повинні сприяти військовим, а всі ресурси держави спрямовуються на її оборону, забороняється п’ята колона».