НАЙБІЛЬША ВІДДАЧА — ВІД ІНВЕСТИЦІЙ У ТРУДОВІ РЕСУРСИ

Для підготовки висококваліфікованих фахівців, дефіцит яких невдовзі гостро відчуватиме цивілізований світ, потрібні чималі державні кошти. Як ефективно вкладати їх в освіту, щоб вона з найбільшою віддачею працювала на економіку? Над цим міркували учасники прес-конференції, що відбулася минулої п’ятниці в обласному центрі зайнятості

Валентина БЛІНОВА

Експерти вважають, що невдовзі не енергоресурси будуть коштувати найдорожче, а кваліфіковані трудові ресурси. Тому багато країн Європейського Союзу вже нині «полюють» на талановиті мізки, запрошуючи на навчання у свої виші обдарованих українців, які навряд чи повернуться на Батьківщину, здобувши освіту в закордонні.
На цьому наголосила, розпочинаючи розмову, перший заступник директора обласного центру зайнятості Світлана Корецька.
— Торік обласна служба працевлаштування зареєструвала більш як 19 тисяч вакансій кваліфікованих робітників для сільського та лісового господарства, риборозведення та риболовлі, сфери торгівлі та послуг, — сказала керівник. – Але тільки 80 відсотків із них укомплектовані, бо бракує фахівців, які мали б високий рівень підготовки.
Тим часом дипломовані молоді спеціалісти після закінчення вишів не можуть знайти роботу на ринку праці – переважно через те, що кілька років тому випускники шкіл масово обирали професії юриста, економіста, менеджера.
— На обліку в службі зайнятості торік перебувало більш як 2860 випускників, із них понад 1580 осіб із вищою освітою, – продовжила Світлана Миколаївна. – Майже 570 молодих людей проходили підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації. Можливо, не потрібно було б витрачати державні кошти та заощадження батьків, якби ще в школі вони зорієнтувалися, яка саме професія допоможе їм у житті стати успішними. Варто згадати корисний досвід міжшкільних навчально–курсових комбінатів, де учні здобували перші практичні навички, знайомилися з вимогами трудової дисципліни та безпеки праці.
Нині педагогів, які вболівають за підготовку технічно обдарованої молоді, насторожує викладання природничо–математичних предметів.
— Саме вони сприяють розвитку науки і техніки, без чого неможливий суспільний прогрес, – сказала директор Волинського обласного відділення Малої академії наук Галина Толстіхіна. – Недарма ж прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск на запитання, чого він чекає від України, відповів: «Технічного інтелекту». Чимало наших вихованців стали переможцями міжнародних олімпіад саме з природничо–математичних дисциплін. Їхній талант помітили за кордоном, запрошують туди на навчання, хоча ці діти могли б працювати на українську науку, бо вже запатентували власні цікаві винаходи.
Керівник секції радіоелектроніки і робототехніки обласного відділення МАН, докторант СНУ імені Лесі Українки Олександр Мартинюк прокоментував дію окремих моделей, які сконструювали його вихованці. Безпілотний літальний апарат і детектор, що працюють лише на основі датчиків, могли б прислужитися у підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій та Збройних сил, якщо налагодити їх промислове виробництво. На думку вченого, розвиток мікроелектроніки та робототехніки – новий напрямок в науці і техніці.
— Такі спеціальності, як фізика, математика, фізика твердого тіла, – універсальні, – переконаний науковець. – Молоді люди, які здобувають їх, мають гарні шанси працевлаштуватися або швидко перекваліфікуватися за суміжними професіями. Як правило, 90% таких випускників швидко знаходять роботу.
Однак щоб повернути престиж інженерно–технічним спеціальностям, треба внести зміни до шкільної програми, з якої фактично випав такий предмет, як креслення. Згідно з опитуванням, що проводили працівники служби зайнятості, лише 18% учнів вивчають його та й то здебільшого факультативно. Тим часом на підприємствах «Модерн–Експо», «Кромберг енд Шуберт», Луцькому ремонтному заводі «Мотор», автоскладальному заводі №1 «Автомобільної компанії «Богдан Моторс», АТ «СКФ Україна» без досконалих знань креслення та інших технічних дисциплін не обійтися навіть тим, хто претендує на робітничі вакансії. На цьому наголосили, зокрема, начальник відділу ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» Ростислав Генюк та директор навчального центру автоскладального заводу №1 «Автомобільної компанії «Богдан Моторс» Лариса Гань, а начальник управління справами та персоналом цього підприємства Неля Вавринюк розповіла, як готують тут слюсарів, малярів по металу, водіїв тролейбусів та інших спеціалістів.
— Нині важко підібрати молодих фахівців, які готові відразу працювати на виробництві, – погодилася з колегами менеджер із персоналу АТ «СКФ Україна» Вікторія Шатан. – Щоб підготувати інженерів, які не тільки б мали глибокі професійні знання, а й могли б ухвалювати рішення, брати відповідальність за них, спілкуватися з людьми, на нашому підприємстві торік започаткували програму розвитку, що розрахована на два роки. Для участі в ній відібрали шість випускників вишів зі Львова, Рівного та Луцька. Мета цього проекту – підготувати управлінців, які досконало вивчать виробництво і будуть по–справжньому віддані підприємству, державі, не залишать її заради кращого заробітку за кордоном.
Учасники прес–конференції висловили чимало цікавих пропозицій, втілення яких буде корисним як для молоді, так і для працедавців, зокрема якомога частіше проводити екскурсії на промислові підприємства, роботодавцям й освітянам спільно шукати можливості, щоб підтримувати технічно обдаровану молодь, орієнтувати випускників шкіл на робітничі професії, налагоджувати тіснішу співпрацю між технічними вишами і виробничниками тощо. Якщо їх здійснити, то можна сподіватися, що від затрачених на підготовку фахівців коштів держава матиме належну віддачу в економіці.

На фото: Галина Толстіхіна і Світлана Корецька мають чимало спільних пропозицій, як сприяти обдарованій молоді.