До працівників Волинської обласної станції переливання крові щодня звертаються десятки лучан, які вирішили стати донорами, щоб допомогти бійцям на Сході України...
До працівників Волинської обласної станції переливання крові щодня звертаються десятки лучан, які вирішили стати донорами, щоб допомогти бійцям на Сході України
СОВІСНО ПЕРЕД ХЛОПЦЯМИ І ЇХНІМИ МАТЕРЯМИ — Гуляю з дітьми, бачу молодих людей, які грають у футбол, п’ють пиво у барах — і стає якось не по собі, що в цей час, коли ми насолоджуємося життям, — гинуть наші ровесники. Щоб заспокоїти совість, йду здавати кров, — зізнався колега. Подібними переживаннями ділилося багато чоловіків, з якими довелося поспілкуватися у відділенні заготівлі крові. В останні півроку тут такий наплив претендентів у донори, якого ніколи раніше не було. — Усе почалося в лютому, коли розстрілювали Майдан і сотні його учасників було поранено. Тоді станція працювала без вихідних і майже цілодобово, адже щодня приходило 200 — 300 осіб, стояли в черзі, щоб здати кров. За три дні ми виконали двомісячний план, використали весь запас розхідних матеріалів. Добре, що обласне управління охорони здоров’я виділило додаткові кошти на закупівлю гемаконів — тари для крові, адже відмовити людям, які йшли за покликом серця, ми не могли. З того часу й працюємо в режимі підвищеного навантаження, і сьогодні побачите у нас не тільки донорів зі стажем, а й лучан, яких уперше привело сюди вболівання за поранених на сході, — каже головний лікар обласної станції переливання крові Юрій Кременець. Цей заклад можна назвати невеликим заводом із виготовлення життєво важливих препаратів, які рятують хворих, потерпілих у зоні бойових дій. Цільну кров сьогодні медики використовують дуже рідко. Її на станції переробляють на еритроцитну масу і плазму, на різноманітні препарати крові. Розробником одного з них — полібіоліну, який широко застосовують у лікуванні хронічних запальних процесів, є Віталій Брюхань, досвідчений фахівець, ветеран колективу. Тільки обласна станція заготовляє щорічно до 4 тисяч літрів крові і 3,5 тисячі літрів плазми, а переробляє, враховуючи звезений з районів матеріал, понад 8 тисяч літрів крові. Тут обслуговують до 30 тисяч донорів за рік. Тепер же, як кажуть, ця цифра буде значно більшою. Представники яких професій наймилосердніші? Виявляється, найчастіше діляться кров’ю правоохоронці, пожежні та медики. Майже 40 відсотків працівників медичної сфери є донорами. Чимало таких і у колективі станції. Ці люди знають ціну крові. Сьогодні вони трудяться дуже напружено, за що ми вдячні волинянам, бо розділяємо їхні патріотичні почуття, — прокоментував ситуацію заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Іван Грицюк.
НА ПЛАЗМАФОРЕЗ СТАЮТЬ У ЧЕРГУ Два апарати для забору плазми ні години не простоюють. Зараз проходять цю процедуру, яка триває 20 хвилин, Едуард Степанюк та Павло Цалай — молоді працівники з підприємства «Модерн-Експо». Обидва тут не вперше. Скромні, небагатослівні. Кажуть, раді допомогти, чим можуть. Новачків медсестра Леся Ляшук заспокоює: — Я й сама двічі на місяць здаю плазму. Для організму це навіть корисно, нормалізується артеріальний тиск, почуваюся здоровшою, бадьорішою. Раніше, коли не було цих апаратів, кров здавала. У нас тут усе стерильно, безпечно. Розхідники одноразові, а рушнички стерилізуємо в автоклаві за температури 180 градусів упродовж години. Головний лікар поділився сподіванням, що, можливо, вже нинішнього року у відділенні з’явиться ще один бокстер — апарат для плазмафорезу, кошти на нього обіцяли виділити з обласного бюджету. — Зараз ми працюємо в чіткому ритмі, без авралів, що дає змогу приділити кожній людині належну увагу. Регулярно групи працівників виїжджають у райони, у колективи. Так, цими днями здали кров 70 правоохоронців. Завжди активно підтримують донорський рух у Ківерцівському медичному коледжі, в багатьох інших навчальних закладах. Взагалі в останні місяці до нас приходить багато молодих «добровольців», — розповідає завідувачка відділення Надія Воробей. «А моя кров потрапить у військовий госпіталь?» — буває, запитують юнаки й дівчата. Їх інформують, що плазму, згідно з вимогами, півроку тримають «на карантині», щоб виключити найменшу ймовірність інфікування. Контроль за якістю і безпечністю препаратів крові дуже суворий, тому їхній шлях надходження до пацієнтів — тривалий. Але завдяки небайдужим людям є запаси рятівних засобів.
У ДОНОРИ ЗАПИСУЮТЬ НЕ ВСІХ Кожного кандидата у донори обстежує лікар-терапевт. Кров беруть на дослідження у лабораторію імуноферментного аналізу. Навіть якщо людина уже й «забула», що колись мала гепатит чи сифіліс, імунна пам’ять клітин видасть правду, на основі аналізу буде винесено заборонний вердикт. Чи часто доводиться бракувати кров? За словами фахівців станції, такі випадки трапляються. Причому, йдеться не про гепатит С чи ВІЛ, а про перевищені в багато разів показники печінкових проб, — наслідок зловживання алкогольними сурогатами. У віддалених селах Камінь-Каширського, Маневицького районів приходять здавати кров молоді чоловіки, стверджують, що здорові. А потім з’ясовується, що у половини з них печінкові проби «зашкалюють», вони вже за крок до цирозу. І кров, якою поділилися, необхідно утилізувати, бо вона отруєна токсинами. — Прикро, бо намарне їдемо за 150 кілометрів, витрачаємо пальне. Але ще більше болить, що молоді люди так бездумно знищують власне здоров’я, — каже Юрій Кременець. Серед тих, хто свідомо вирішив присвятити себе благородній справі, хто стає донором за покликом совісті, — прихильники здорового способу життя. — Я понад 400 разів здавав плазму. Вперше прийшов на станцію переливання крові у 1988 році. З того часу і є донором. Завжди йду сюди з вірою, що комусь моя плазма допоможе одужати. А тепер, коли мобілізовують хлопців, з якими ми разом служили в міліції, я молю Бога, щоб захистив їх. І помисли мої тільки про те, щоб препарати крові їм не знадобилися, — говорить Юрій Петрович Деркач, Почесний донор України, з яким ми познайомилися у відділенні, де проходять процедуру плазмафорезу. На Волині налічується 2,5 тисячі почесних донорів. Є і заслужені, які за своє життя здали по 45 літрів (вважай, по 5 відер) крові. Ряди тих, хто готовий приєднатися до цих щедрих добродійників, у ці дні постійно поповнюються.
На фото: Виконуюча обов’язки старшої медсестри Леся Ляшук і сама регулярно здає кров, і виготовляє з неї необхідні препарати.
