Зелений туризм, тваринницькі міні-ферми та переробні підприємства — такі перспективні напрямки розвитку економіки волинського села назвав голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад Микола Фурсенко на зборах лідерів сільських та селищних громад краю, що відбулися минулого тижня у Луцьку...
Зелений туризм, тваринницькі міні-ферми та переробні підприємства — такі перспективні напрямки розвитку економіки волинського села назвав голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад Микола Фурсенко на зборах лідерів сільських та селищних громад краю, що відбулися минулого тижня у Луцьку
Валентина БЛІНОВА
Практичні рецепти, як відродити українське село, Микола Фурсенко знає із власного досвіду. Більш як 14 років він очолює Фурсівську селищну раду Білоцерківського району, що на Київщині. На її території 428 об’єктів для оподаткування, а річний бюджет, який орган місцевого самоврядування формує знизу доверху, — 5 мільйонів гривень. Розвивати соціально-економічну інфраструктуру депутатам і виконкому селищної ради допомагає співпраця з поляками, котрі зуміли отримати позитивний ефект від адміністративно-територіальної реформи. Натомість в Україні поки що немає єдиної стратегії у державній політиці для села. За словами голови Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, 4,5 мільйона одноосібників повністю забезпечують країну продуктами харчування. Але впродовж останніх двох–трьох років знищено середній аграрний бізнес. Третина чорноземів уже не належить власникам паїв. Зміни до земельного законодавства позбавили органи місцевого самоврядування права розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Державні кошти не доходять до 20 — 25 відсотків із 11 тисяч районних та сільських бюджетів, тому освіта і культура занепадає. Лише одиниці випускників аграрних вишів можуть знайти роботу за фахом. Села поступово вимирають — більш як третина з них втратила здатність до самовідтворення. Економічний, соціальний та екологічний — саме за такими напрямками, на думку Миколи Фурсенка, мають розвиватися населені пункти у сільській місцевості. Для волинських громад перспективними він вважає зелений туризм, тваринництво, зокрема розвиток міні-ферм, переробний бізнес, використання корисних копалин та водних об’єктів. Громади мають розпоряджатися ресурсами на своїй території. Однак чи матимуть вони таку можливість, якщо місцеве самоврядування реформують за схемою, яку пропонує нині влада? Заступник голови ВАССР, керівник виконавчої дирекції Вадим Івченко вважає, що спочатку слід прийняти закон про добровільне об’єднання громадян, потім створити реальну фінансову децентралізацію на користь територіальних громад та сільських рад і тільки за декілька років повернутися до змін адміністративно-територіального устрою. Поки що, за його словами, на Волині вища влада планує створити 48 громад та 4 районні центри, але думку самих жителів області столичні чиновники не враховують. А якщо об’єднають міста з сільськими населеними пунктами, то в органах місцевого самоврядування, які оберуть згодом, селяни втратять можливість впливати на рішення, що ухвалюватиме представницька влада. Відтак їхні інтереси та потреби навряд чи будуть враховані. Вочевидь це тільки прискорить процес занепаду сільських територій. З ним погодився сільський голова Маяків, що в Луцькому районі, Ігор Ярмольський. — Карта адмінреформи, яку пропонують у Києві, — це шлях в нікуди, — зазначив він. На думку голови обласної ради Валентина Вітра, який узяв участь у зборах сільських та селищних голів, саме лідери громад найближче стоять до людей, найкраще знають їхні проблеми, біль, невдоволення. Тому такі зібрання потрібно проводити частіше, щоб спільно шукати вихід із скрутних ситуацій. Учасники зборів переобрали голову регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад. На цій посаді Сергія Яручика, сільського голову Боратина, що в Луцькому районі, замінив його колега Ігор Ярмольський.
