«ПОЛОВИНА НАШИХ МЕДАЛІСТІВ ― ЛИПОВІ»

Таку думку висловив в ексклюзивному інтерв’ю «Волині-новій» директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК (на фото)

Леся БОНДАРУК

ТЕСТИ – НЕ КАРАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ
– Ігоре Леонідовичу, цьогоріч незалежного зовнішнього оцінювання могло й не бути?
— Навіть ще у квітні мав великі сумніви з цього приводу. Упродовж трьох років попередня влада докладала максимум зусиль, щоб ЗНО вмерло, марґіналізувавшись аж до самознищення. Не виділяли коштів, а забюрократизована система та бездарний менеджмент працювали проти абітурієнта. Наприклад, апеляційна комісія отримала право знижувати йому суму балів під час розгляду заяви про незгоду з підсумковим результатом. Це абсурд! Якщо роботу хтось ретельно не перевірив, то чому треба карати випускника? Торік молодих людей, яким зрізали бали, було понад 500. І цьогоріч мене прикро вразило, що у майже 10% справ, що розглядала апеляційна комісія на перших трьох засіданнях, знову занижені результати.
— А це ж доля вступників…
Безперечно! Їхні шанси набрати прохідний бал, вступаючи до вишів, зменшилися. Довелося втрутитися, щоб припинити цю несправедливість. Бо тестування – не каральний інструмент. Воно має лише виявити рівень знань майбутнього абітурієнта, а чи стане він студентом, вирішують виші. Як на мене, у системі зовнішнього оцінювання треба багато змінити: процедуру, зміст, визначення та перевірку результатів. Тому вже розпочали думати над тим, яким має бути ЗНО-2015.

НАША ШКОЛА ПЕРЕЖИВАЄ КРИЗУ
― Який, на вашу думку, рів ень знань учорашніх школярів?
— На жаль, результати зовнішнього оцінювання показали низький рівень загальної середньої освіти. З математики найбільша кількість абітурієнтів (6,97%) набрали за виконаний тест лише 7 балів із 56 можливих, і тільки 47 абітурієнтів із цього предмета отримали 56 балів. А це 0,03% від тих осіб (135770), які його складали. З української мови та літератури всього 7 із 300 тисяч учасників зовнішнього оцінювання показали максимально можливий результат ― 107 балів. Кожен тринадцятий абітурієнт замість короткої письмової роботи здав чистий бланк. Ще гірше з іноземними мовами. Виконуючи завдання скласти листа товаришу англійською, четверта частина учасників не змогли чи не захотіли написати жодного слова… Дуже низький рівень знань абітурієнтів із природничих дисциплін. Лише четверо учасників ЗНО набрали максимальну кількість балів із історії України. І то троє з них ― немолоді, серед них є навіть 59–річний.
Причина одна – маємо не реформовану, ще радянську систему управління освітою. Вчителі залишаються наодинці зі своїми проблемами, мізерною зарплатнею, підневільним становищем, відсутністю реальних можливостей для самореалізації. А до учнів так і не прийшли нові технології і сучасні засоби навчання.
— Цьогоріч багато 200-бальників із хімії (22 на Львівщині!). Чим це можна пояснити?
— Справді, це феноменальний випадок, коли понад 60% учасників ЗНО саме з хімії отримали 200 балів. Ми цей феномен перевіряли за своїми методиками, але немає жодної підозри, що десь був витік інформації чи порушена процедура проведення тесту. Його психометричні показники абсолютно нормальні. Можливий висновок: іспит із хімії складали тільки вмотивовані абітурієнти. Але ми ще довго будемо вивчати це унікальне явище. Я дуже хотів би, щоб такі результати фіксували з кожного предмету.
Варто мати на увазі, що зовнішнє оцінювання проходять кращі учні, які вважають себе готовими до навчання в університеті, а не всі випускники. Якби протестувати всіх, то результати показали б критично низькі знання. Є школи, жоден випускник яких не брав участі у ЗНО. Із 87 цьогорічних найуспішніших абітурієнтів ніхто не закінчив школу в селі, як і серед тих, хто набрав максимальну кількість тестових балів (не рейтингових, не 200). Навіть з української мови, історії та іноземної мови. А впродовж 20 років вкладали сотні мільйонів гривень у програму «Шкільний автобус», закривали сільські малокомплектні школи. Де ж результат?
— Чи порівнювали ви результати ЗНО з досягненнями переможців предметних олімпіад, Малої академії наук і медалістів?
— Так. Як не прикро, але половина медалістів явно липові. Лише 9% із них за результатами ЗНО отримали 170–200 балів, а середній бал у підсумку ― 174. Більшість переможців конкурсів МАН чи олімпіад навіть не увійшли до числа кращих абітурієнтів, але для вступу до вишу мають додаткових 50 балів, які, до речі, не передбачені для тих, хто отримав на ЗНО максимальні оцінки. Вважаю, що й учасники ЗНО, і переможці різних олімпіад повинні мати рівні можливості для вступу до вишу.

ДОВІДКА «ВОЛИНІ»:
Ігор ЛІКАРЧУК народився 1954 року у місті Богуслав на Київщині. Після школи вступив до Київського державного педінституту ім. М. Горького, який закінчив з відзнакою. Працював учителем, заступником директора, директором школи, ПТУ, начальником обласного управління освіти, професором і завідувачем кафедри університету.
З листопада 2006-го до січня 2011-го ― директор Українського центру оцінювання якості освіти. Шеф-редактор інтернет-порталу «Освітня політика».
Наукові інтереси: історія становлення й розвитку освіти в Україні, проблеми управління сучасними освітніми системами. Доктор педагогічних наук (2005), професор кафедри управління освітою (2003), академік Української академії історичних наук, заслужений працівник освіти України (2004).
Один із ініціаторів та авторів шкільних курсів «Київщинознавство», «Основи біблійної історії та християнської етики». Автор низки публікацій, зокрема монографій «Управління системами підготовки кваліфікованих робітників в Україні», «Міністри освіти України». Співавтор енциклопедичного видання «Профтехосвіта України: XX століття» та монографії «Поза межами можливого: школа, якою вона є». Відкрив свою сторінку в «Фейсбук», де має вже понад тисячу друзів.

МОВОЮ ЦИФР ПРО ЗНО
Цьогоріч на Волині 7576 випускників загальноосвітніх шкіл. За результатами ЗНО 200 балів отримали 18 абітурієнтів, двоє з них – випускники попередніх років. Найбільше розумників у Нововолинську. Тут максимум балів здобули шестеро, із них четверо ― з хімії.
У Луцьку найкращі результати показали троє учнів із гімназій №14, 21 і середньої школи № 15. У Ковелі ― два – із гімназії та середньої школи № 9. По одному випускнику з найвищими балами мають школа №1 Горохова, Підгайцівська гімназія Луцького району, Володимир-Волинська гімназія імені Олександра Цинкаловського, Ратнівська гімназія, Ківерцівська школа №3. Цікаво, що з української мови та літератури і з хімії найвищі бали отримали по п’ять абітурієнтів.
У Рівненській області у 2014 році 9351 випускників. Зовнішнє оцінювання на 200 балів склали 15 абітурієнтів, двоє з них – випускники попередніх років. Семеро розумників із Рівного ― троє з обласного ліцею, української гімназії, школи-ліцею і середніх шкіл №15 і №27. Два двістібальники із Березнівської гімназії, по одному – із Кузнецовської школи №3, Зарічненської школи-гімназії, Костопільської гуманітарної гімназії, Радивилівської школи №1-гімназії.