«НО ЕСЛИ РЕШИЛ НЕ БЫТЬ Г..НОМ – И ЖИТЬ ЛЕГКО, И УМИРАТЬ…»

Відомі люди про те, що в ці дні у всіх на устах...

ЛЮСТРАЦІЯ НАЙПЕРШ ПОТРІБНА ПРЕЗИДЕНТУ І ВЛАДІ
«Війна, як не парадоксально, залишає надію для нації. Я буквально відчуваю як відходить у минуле епоха культу грошей і торжества «позолоченого Бентлі». На зміну йому поступово приходить культ ГЕРОЇВ. Суворих чоловіків з обвітреними обличчями, які знають – це їхня земля. За неї вони помирають і не сумнівайтеся – будуть убивати будь–якого ворога. Словосполучення – рідний дім і могили предків – перестають бути просто набором букв. Для цих хлопців пухкий банкір, корумпований суддя або прокурор – це всього лиш люди, в яких у сейфах лежать зелені фантики. «Еліта», яка втратила інстинкт самозбереження, гине назавжди. Я вже писав – люстрація і робочі гілки влади потрібні сьогодні не нам, а Президенту, уряду й решті представників влади. Чому я так впевнений? Саме суворі чоловіки з обвітреними обличчями придумали суд Лінча», – написав на своїй сторінці в Facebook журналіст «5 каналу» Рауль Чілачава.

КРАЇНА МОГЛА ЗМІНИТИСЯ ЗА ОДИН ДЕНЬ
«Після того, як на Майдані поклали сотню пацанів, треба було витягти три сотні виродків із кабінетів і поставити під стінку. Всіх начальників міліції, обласних прокурорів, голів судів, усю фракцію комуністів і півфракції «регіоналів», з десяток олігархів. І ніхто б за це не сидів. Сказали б, що це – помста за загиблих. Країна за один день змінилася б назавжди. Кожна тварюка знала б, що не можна іти на державну посаду для збагачення. А так у нашій країні на      сьогодні помінялося лише одне прізвище: замість Януковича став Порошенко. Вся ця наволоч, що керувала і грабувала, лишилася далі. Всі ці митники, податківці, прокурори. Всі ті самі схеми залишилися», – заявив в інтерв’ю журналу «Країна» письменник, учасник АТО Борис Гуменюк.

ПРО ДВІ НЕБЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ
«Перша – це коли підуть на поступки тим, хто на Донбасі. Тоді вийде, що люди, які стояли на Майдані, стояли за те, щоб розвивалася російська мова, щоб наші урядовці і вдома, і на роботі розмовляли російською і щоб патріотичні почуття майданівців були принесені в жертву якійсь міфічній єдності. Ми, навпаки, повинні зробити все, щоб на Донбасі отримували підтримку українські сили, бо якщо будемо тих, хто був за терористів, повертати в органи влади, нічого у нас не зміниться. Це призведе до ще одного Майдану чи Донбасу, бо такі люди не розуміють ані логіки, ані моралі, а лише грубу силу. І ту силу треба продемонструвати на державному рівні.
А друга небезпека – це те, що після перемоги може настати абсолютний хаос, коли сп’янілі від успіху люди вимагатимуть, щоб влада виконувала їхні забаганки. Це неприпустимо, коли приходять і вимагають, щоб на посади призначали тих, кого хоче юрба, щоб кидали яйцем у голову обласної адміністрації, який пробув на своїй посаді лічені дні. У всьому світі мінімальний термін, який дається новій владі, – це знаменитих 100 днів. Після ста днів у Наполеона було своє Ватерлоо. Так і в нашої влади може бути або своя перемога, або своє Ватерлоо. Тільки ж дайте цих 100 днів! Бо якщо кожен вимагатиме робити те, що йому заманеться, це призведе до анархії, яка вже не раз губила Україну. Владу мають обирати одним–єдиним шляхом – через вибори. Вибрали – і чотири чи п’ять років, будь ласка, терпіть. А потім обирайте знову», – розповів в інтерв’ю газеті «День» письменник і журналіст Володимир Лис.

НЕ ЗАХОТІВ БРАТИ ПРЕМІЮ З РУК ПУТІНА
«Я б із величезною вдячністю прийняв надану мені честь, якби не Ваш президент, поведінку і спосіб думок якого я зневажаю. Він представляє велику небезпеку для свободи та миру нашої планети. Дай Бог, щоб його «ідеали» найближчим часом були повністю знищені. Будь–який зв’язок між ним і мною, його іменем й ім’ям Пушкіна для мене огидні й нестерпні», – такими словами нідерландський перекладач Ханс Боланд відмовився прибувати в Кремль і отримувати цьогорічну премію імені Пушкіна за переклад творів Пушкіна, Ахматової і Достоєвського.

«МОЯ СТРАНА СОШЛА С УМА»
Рождаясь, не выбирают страну
И нам вовек не оборвать эту нить,
Моя страна ушла на войну –
И я не смог ее остановить.
Кому власть да сласть,
Кому тюрьма да сума,
А я не в силах эту боль превозмочь…
Моя страна сошла с ума –
И я ничем не могу помочь.
И что тут делать,
И как тут быть,
Если все отныне вверх дном,
Не надо нимбы и крылья растить –
Надо просто не быть г..ном.
И я уверен только в одном:
Пришла пора выбирать,
Но если решил не быть г..ном –
И жить легко, и умирать…
И жить легко, и умирать…
И жить – и не умирать.
Це текст нової пісні лідера російського гурту «Машина часу» Андрія Макаревича (на фото), який зазнає гонінь у Росії через те, що виступає проти війни в Україні.