Вісімнадцятирічний лучанин Андрій Рейкін (на фото) у денну пору доби тихо-мирно навчається на кравця-закрійника. А тоді, коли сонце ховається далеко за горизонтом, виступає з однодумцями у складі Театру вогню «Воїни небес»...
Вісімнадцятирічний лучанин Андрій Рейкін (на фото) у денну пору доби тихо-мирно навчається на кравця-закрійника. А тоді, коли сонце ховається далеко за горизонтом, виступає з однодумцями у складі Театру вогню «Воїни небес». Чому саме цю стихію взявся приборкувати — запитуємо у нашого співрозмовника, який після закінчення училища хоче опанувати ще й професію пожежника
Світлана ЗОЗУЛЯ
-Усе почалося з фестивалю індійської культури «Ратха-Ятра», що відбувся 22 серпня 2010 року в Луцьку, — зізнається Андрій Рейкін. — Побачив там вогняне шоу — виступали фаєрники, які навчалися в Індії. Вирішив і собі спробувати: заробляв синці й гулі, розбивав голову до крові, опановував реквізити для виступів, зокрема роуп-дарт, драгон, пої (м’яч на ланцюгу. — Авт.), а також техніку видування вогню — фаєр-бризінг. — Гадаю, багатьох глядачів цікавить, яку саме рідину ви відсьорбуєте з пляшки під час виступу… Якщо не секрет, як вона впливає на зуби? — Це гас, один із оптимальних видів пального для вогняного шоу, яке вартує 14—18 гривень за літр. Проте коли його постійно набирати до рота, з часом це може призвести до побічних захворювань нервової системи, раку. До того ж у ньому є токсини, що впливають на мозок, тому після виступу важко думати. Щодо зубів, то вони болять, ниють. Є нова суміш рідких парафінів, вона менш шкідлива, але й дорожча —40 гривень за літр. А на один виступ потрібно як мінімум 10 літрів. — І що відчуваєте під час таких вогняних вивержень? — Спочатку було страшно, бо це найнебезпечніше заняття. Не раз обгоряли брови, вії, борода, волосся. Вогонь треба видувати за вітром. Якщо правильно це робити, то палаючий струмінь може сягнути 10 метрів завдовжки. Наразі мій найбільший бриз — 4—5 метрів. Та подивіться, які в мене шрами на руках. Тепер уже болю не відчуваю. Бо коли починаю крутити вогонь, дістаю заряд адреналіну, позитивних емоцій. Місяць без цього заняття — і вже як не в своїй тарілці почуваюся. — Ось так на «ти» із вогнем уже скільки років? Та й що це для вас — улюблене заняття чи джерело прибутку? — Чотири роки. По-різному буває, бо виступаю і з благодійною метою, і на весіллях чи корпоративах. Завжди потрібні гроші на пальне. Останнім часом нашому театру організаційно й матеріально допомагає громадський діяч Володимир Бут-Гусаїм. — Як ваші рідні ставляться до того, що ви робите? А друга половинка?.. — Доволі нормально, хоча мама спершу боялася, що я згорю. Моя дівчина Лілія теж крутить вогонь. Гас набирати до рота їй не дозволяю — шкідливий усе-таки.
