Раніше мене дивували заяви деяких експертів про те, що нова Верховна Рада – недовговічна, проіснує, мовляв, менше за попередню. Чого б це, думав? Якщо депутати будуть ефективно працювати, то спокійно дочекаються у своїх кріслах закінчення каденції. Адже в парламенті маємо гарантовану проукраїнську більшість. Тільки трудись. Але нещодавно зауважив два моменти, котрі, як кажуть, наводять на роздуми...
Раніше мене дивували заяви деяких експертів про те, що нова Верховна Рада – недовговічна, проіснує, мовляв, менше за попередню. Чого б це, думав? Якщо депутати будуть ефективно працювати, то спокійно дочекаються у своїх кріслах закінчення каденції. Адже в парламенті маємо гарантовану проукраїнську більшість. Тільки трудись. Але нещодавно зауважив два моменти, котрі, як кажуть, наводять на роздуми...
Василь УЛІЦЬКИЙ, заступник головного редактора газети «Волинь–нова»
Натрапивши якогось вечора на передачу «Шустер live», побачив, як у студії з’ясовують стосунки геройський комбат батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук (вивів з-під Іловайська 70 бійців) із лідером Радикальної партії Олегом Ляшком. Останнього комбат звинуватив у піарі на війні і зажадав вибачень. Зав’язалась гаряча суперечка, в яку втрутився інший комбат – Семен Семенченко. Шанований командир, захищаючи свого бойового товариша, вдався, за словами Савіка Шустера, до аргументу нижче плінтуса: «Ви відреклись від тієї орієнтації, яка була вам дана природою», – випалив він Ляшку. Здавалося, от-от дійде до бійки. Причому хлопці сперечались не театрально, як це часто роблять наші політики, а по-справжньому. Ого, думаю. І це – потенційні колеги по коаліції?! Журналіст та активіст Сергій Висоцький, який теж став нардепом, в одному зі своїх інтерв’ю зізнався, що найбільше хвилюється за те, як стриматися, коли у стінах парламенту знову побачить покидьків, які голосували за диктаторські закони 16 січня і які знову потрапили у Верховну Раду (не на голубому вертольоті туди прилетіли, зауважу, а завдяки проросійському електорату, котрий, як виявляється, нікуди не подівся). Тим часом нардепи–військові, які понюхали пороху, такими речами, як Висоцький, не переймаються. У тому розумінні, що не думають себе стримувати. Командир полку «Дніпро» Юрій Береза прямо сказав: «З кожного депутата, який голосував за закони 16 січня, обіцяю зробити «кутузова». Я зроблю все, щоб ці люди навіть не склали присягу». Не радить заходити до парламенту «Опозиційному блоку» і лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош, який теж став нардепом. «Думаю, треба зробити все, щоб їх із парламенту винесли», – заявив він. Здається, у новій Верховній Раді може утворитись гримуча суміш із колишніх регіоналів, активістів, військових, популістів і т. д., які більше з’ясовуватимуть стосунки, ніж обговорюватимуть закони. Та так, що заткнуть за пояс комуністів і свободівців з їхніми розбірками. Це – перше, що насторожило, але не найгірше. Значно сильніше стривожило інше – те, як формується коаліція. І Яценюк, і Порошенко вважають себе переможцями виборів, хочуть бути головними при формуванні нової парламентської більшості. Але за загальними фразами, закликами до прозорості бачимо непоступливість з обох сторін. Запахло часами Ющенка, коли Прем’єр та Президент безкінечно сварилися. На цьому тлі стає більш очевидним бажання Петра Порошенка взяти все під особистий контроль, залишити за собою право останнього слова (це випливає із запропонованого ним проекту коаліційної угоди на 48 сторінках). Незважаючи на те, що не його партія отримала перше місце, саме себе Петро Олексійович називає переможцем, бо має найбільше депутатів–мажоритарників. Але, на мою думку, у цей ключовий момент якраз Президент має проявити більше гнучкості, не боятись віддати ініціативу Арсенію Яценюку (текст його угоди, до речі, вмістився на трьох сторінках). Обов’язків і повноважень вистачить усім. Дуже вже не хочеться, щоб наших керманичів мирила війна, бо тоді може бути пізно. А вона, судячи з останніх повідомлень зі Сходу, куди прибувають російські війська, скоро розгориться з новою силою.
