УКРАЇНА ВТРАТИЛА ДОНБАС?

За час перемир’я російські терористи в «ДНР» та «ЛНР» змогли провести «вибори» і створити чотири ударні угруповання з 30 тисяч бойовиків...


Василь РОГУЦЬКИЙ


Звісно, це була карикатура, а не вибори. Без списків виборців, без визнаних міжнародних спостерігачів, без реальної передвиборчої кампанії, із завчасно написаними результатами, про які ще напередодні стало відомо з перехоплених СБУ телефонних розмов найманців та їхніх ляльководів із Росії. Щоб заохотити жителів до голосування, терористи вдавались і до погроз, і до підкупу. У Сніжному бойовики підігнали танки до житлових масивів, «закликаючи» іти голосувати. На багатьох інших дільницях «влада» «ДНР» та «ЛНР» організувала сільськогосподарські ринки, за символічну гривню продаючи городину (на фото). Також розпустили чутки серед пенсіонерів: хто не проголосує, той не отримає соціальної картки, що дає якісь пільги.
З іншого боку, значна частина жителів окупованого Донбасу свідомо йшла голосувати «за мир» і «проти київської хунти, яка по нас стріляє». У будь–якому разі окупований Донбас зробив крок від України, а Росія змогла вустами свого міністерства закордонних справ говорити про вільне волевиявлення жителів цих регіонів. «Придністров’я-2» отримало ще чіткіші контури.
Тим часом на тлі цих псевдовиборів надходить дедалі більше інформації про нарощування сил російських найманців, про постійне перекидання зброї та живої сили з Росії. Йдеться про чотири сформовані ударні угруповання чисельністю 30 тисяч осіб — як найманців, так і кадрових російських військових. На думку деяких експертів, Росія поспішила з виборами на Донбасі (згідно з мінськими домовленостями, вибори на цих територіях мали відбутися      7 грудня за українським законодавством), щоб у разі чого «допомогти» «братським республікам» своїм військом. І це не порожні слова, цього справді варто побоюватися. Не випадково, певно, США застерегли Росію не «використовувати незаконне голосування як привід ввести додаткові війська в Україну».
Українські військові експерти, зокрема Костянтин Машковець та Юрій Бутусов, стверджують, що навіть такого доволі потужного російського угруповання замало, щоб найближчого тижня розпочати повномасштабний наступ на українські позиції. З такими силами російські терористи можуть проводити лише локальні операції. Але рано чи пізно Кремль накопичить достатньо сил, щоб спробувати прорвати лінію фронту. Російський публіцист Віктор Шендерович, наприклад, упевнений, що «ескалація війни майже неминуча». Питання тільки в часі. Хтось каже, що все розпочнеться через тиждень, хтось — через кілька місяців.
Президентові Петру Порошенку залишається тільки констатувати, що псевдовибори на Донбасі — це «порушення мінських домовленостей». Але що після цього — він не каже. Здається, ніби Україна просто спостерігає збоку за всім. Чи готовий Київ військовою силою повернути Донбас? Якщо ні, то як ми будуватимемо відносини з донецьким Придністров’ям? Чи взагалі збираємося повертати втрачені території? Чи достатньо зроблено для того, аби дати гідну відсіч російським військам, якщо вони попруть далі? Непростих запитань багато. Здається, настав час, щоб той, хто має на них відповісти, чесно це зробив перед народом.