ЗМАЙСТРУВАВ КОБЗУ, ЯК В ОСТАПА ВЕРЕСАЯ

Лучанин Андрій Юрчук (на фото) працює електриком, а вільний від роботи час присвячує захопленню старовинним національним мистецтвом...

Ярослава ТИМОЩУК


-Музикою зацікавився ще школярем, – розповідає. – У центрі Ковеля, звідки родом, збиралися неформали, аби поспівати під гітару. Почав із ними тусуватися. Виявилося, що маю непоганий голос, можу пісні писати. Вирішили створити свою рок-групу «Квадрат». Виступали у рідному місті, в Луцьку. Три роки колектив проіснував.
Відтак Андрій навчався на інженера–енергетика в «Львівській політехніці». Разом із тим не забував про музику: читав книжки про історію кобзарства, шукав інформацію в інтернеті, відвідував музеї українських композиторів. Захистивши диплом, вирішив здобути ще й музичну освіту. Для цього поїхав у село Стрітівку на Київщині, де є вища педагогічна школа кобзарського мистецтва. Там навчають гри на інструментах, вокалу, диригування, акторських і ораторських навичок.
— Мене цікавила передусім кобза, – пригадує чоловік. –Наставником був відомий кобзар і лірник Володимир Кушпет. Завдяки йому зрозумів: це мистецтво мені найближче, тож маю вивчити його досконало. Останні сто років інструмент мовчав, хоча він древній, ще козаки на ньому грали. Кобзарів убивали, бо співом вони робили Україну могутнішою. Навіть незрячі бандуристи мали стільки сил, що очолювали народні повстання.
Андрій цілими днями не випускав із рук кобзи, довелося навіть пальці перебинтовувати. А повернувшись до Луцька, почав реалізовувати свою давню мрію – самому виготовляти інструменти. Для цього орендував невелике підвальне приміщення і переобладнав його під майстерню. Придбану кобзу переробив відповідно до креслень інструменту «українського Гомера» Остапа Вересая.
— Він грав так віртуозно, що розчулював до сліз не лише простих людей, а й князів, – мовить чоловік. – Глибоко знав життя, ходив без поводиря, тому і в думах його відчувається правда. Для мене це свята людина.
Андрій хоче відродити незаслужено забуте мистецтво. Нині він співає на концертах і конкурсах, створив сайт «Кобзарська точка» для спілкування з однодумцями. Нещодавно наш земляк успішно подолав відбірковий етап фестивалю сучасної молодіжної музики «Червона рута» у Тернополі й отримав відзнаки від журі — за глибоку філософію написаних ним пісень.
— Роблю все, аби люди знали, якою багатою музичною спадщиною ми володіємо, – каже Андрій. – Зауважив, що звучання кобзи залежить від настрою слухача. Якщо публіка налаштована позитивно, то гра вийде мелодійною. Кобза — дуже чутливий інструмент.