Багато хто думає і думатиме потім: якби не було того жорстокого протистояння, то все якось би обійшлося. Без жертв, без крові, без війни. І я питаю в таких: як? Як?!! Стояти на тому п’ятачку роками — співати, проголошувати гасла і… чекати, доки прислужники Кремля остаточно здадуть країну у вічне користування іншій державі?.. Час показав, що все було зроблено правильно. І жертви не марні. І жорстокість ворога, його імперські апетити і амбіції — свідчення того, що вони б ніколи не дали нам спокою, не відібравши останнього клаптика землі. А це означає, що ми — є. І з нами треба рахуватися. Адже саме ми змусили Бога розімкнути долоню і поглянути на світ прискіпливо й уважно. І поглянути на себе — не в темряві, а — на світлі. І це світло — Майдан. »
