ОТАК І ЖИВЕМО: мобільні телефони — не щит від невихованості

«Мені вже сьомий десяток, але виглядаю ще нічого, тому не дивуюся, коли у транспорті не завжди поступаються місцем.

Так було і позавчора у маршрутці № 8. Усі сидячі місця були зайняті молоддю, вочевидь, то були студенти Східноєвропейського національного університету, бо маршрутка проходить біля їхніх гуртожитків. Знічев’я підрахувала: півтора десятка із сидячих бавилися мобільними телефонами і ніяк не реагували на оточуючих. Не зреагували і на стареньку бабусю, яка тримала в руках два чималі пакети, тому стояти їй було дуже незручно. Аж коли при черговому гальмуванні перед світлофором вона мало не впала на якогось хлопчину, той нарешті поступився їй місцем.
Та найбільше мене обурила дівчина років 18 — 20, яка сиділа на місці, найближчому до водія, і також була зосереджена на своєму мобільнику, розглядала якісь фотографії. Коли її торкали за плече, щоб передати гроші за проїзд, вона навіть не повертала голови, усім своїм виглядом демонструючи відстороненість від оточуючих. Гроші та решту доводилося передавати через стоячих пасажирів, а це дуже незручно.
От я й прийшла до редакції, щоб зі сторінок газети запитати студентів шанованого університету та іншу молодь: невже ви думаєте, що ваші мобільні телефони можуть стати щитами, за якими ви заховаєте свою невихованість і байдужість? Молодість — хороша штука із дуже суттєвим недоліком: вона швидко минає. А ваша нинішня поведінка на старість повернеться до вас бумерангом», — поділилася своїм болем із ведучою рубрики лучанка Катерина Андріївна.