Деякі люди дивно реагують, коли дізнаються, що я вболіваю за рівноправ’я чоловіка і жінки. Мовляв, який сенс воювати проти подавання дамі пальта чи сперечатися, хто кому має звільняти місце в маршрутці. Усе інше вже ж вирішене. І взагалі вчися варити борщ, а то заміж ніхто не візьме...
Деякі люди дивно реагують, коли дізнаються, що я вболіваю за рівноправ’я чоловіка і жінки. Мовляв, який сенс воювати проти подавання дамі пальта чи сперечатися, хто кому має звільняти місце в маршрутці. Усе інше вже ж вирішене. І взагалі вчися варити борщ, а то заміж ніхто не візьме...
Ярослава ТИМОЩУК, редактор відділу культури газети «Волинь-нова»
Але ось я йду по вулиці і помічаю велетенський борд із рекламою керамічної плитки для ванної. Тобто спочатку бачу жіночі ноги, а вже потім за ними кахель. І намагаюся собі уявити світ, в якому напівоголені чоловічі тіла рекламували б усе — від кухонного начиння до автомобілів. У такій реальності хлопчикам із дитсадка втовкмачують: сиди тихо — ти ж хлопчик. Не лазь по деревах — ти ж хлопчик. Поводься чемно, а то жодна пристойна дівчинка не захоче з тобою познайомитися. Будь слабким — щоб їй хотілося тебе захищати. Чоловік у цьому уявному світі боїться набрати зайвих кілограмів — щоб жінка не покинула. У 40 років він картає себе лише через те, що йому не 20. Йому говорять: можеш скільки завгодно вчитися і робити кар’єру, але як не встигнеш швиденько одружитися, то ти неповноцінний член суспільства. Жінки тоді могли б не читати деяких книжок, які пишуть чоловіки — тому що це низькосортна література. У серйозних дискусіях вони могли б не реагувати на певні аргументи — хто ж стане сприймати всерйоз те, що говорить чоловік. Чоловіки приховують свій розум, вишивають хрестиком і театрально зображають страх, коли насправді не бояться — щоб жінка поруч із ним відчула себе сильною. Коли вас регулярно лупцює дружина — то ліпше мовчати й терпіти. Бо кому ти ще будеш потрібним у свої 25 років? І взагалі, б’є — значить любить. Або якщо на тебе напала жінка, то ти й сам у цьому винен, бо ж спонукав її своєю викличною поведінкою. Після університету його неохоче братимуть на роботу: оце ж скоро у нього діти з’являться. А коли він надумає йти в політику, то журналісти обов’язково запитають: «А хто ж сидітиме з дітьми, поки ви працюватимете?». Він би міг писати непогані законопроекти, але працівників медіа більше цікавитиме, у що він убраний чи взутий. У парламенті засідали б переважно жінки, які в день чоловічого свята бажали б їм бути ніжними, лагідними і терплячими. Важко уявити, правда? Зате куди легше не помічати (чи вдавати, що не помічаєш), як тепер уже політик Володимир Парасюк публічно заявляє про те, що жінкам легше жити — вони ж бо менше думають. Коли роботодавець в оголошенні пише: «Вимоги до прес–секретаря політичної партії: розумна, красива, талановита дівчина модельної зовнішності, можна без досвіду роботи, ОБОВ’ЯЗКОВО НЕЗАМІЖНЯ І НЕ ПЕРЕБУВАЄ В СТОСУНКАХ, вік — 20-26 років. Резюме з фото в повний зріст + сторінка «Вконтакте» відправляти на електронну пошту». Коли мій друг у «Фейсбуці» втішається — нинішній парламент «молодий і сексуальний», бо в ньому найбільше панянок. Коли вам здається, що все гаразд, просто уявіть чоловіка на місці жінки.
