Одна дівчина вийшла заміж і пішла жити за невістку. Але вона не могла зносити повсякчасних докорів свекрухи і вирішила позбутися її...
Одна дівчина вийшла заміж і пішла жити за невістку. Але вона не могла зносити повсякчасних докорів свекрухи і вирішила позбутися її Діана ВІССОН, авторка упорядкування книги «365 притч на щодень» (видавництво «Свічадо»)
Пішла вона до знахаря і сказала йому: — Не маю сили більше жити із свекрухою. Вона зводить мене з розуму. Чи не могли б ви допомогти мені? — А як? — Продайте мені отруту. Я хочу отруїти свекруху і спекатися усіх лих. — Гаразд, я допоможу тобі. Але пам’ятай дві речі. По–перше, ти не можеш отруїти свекруху відразу, тому що люди здогадаються про все. Я даватиму тобі трави, які вбиватимуть поступово. І щоб остаточно позбутися всіх підозр, ти мусиш вгамувати свій гнів, навчитися поважати її, любити і бути терплячою. Тоді нікому й на гадку не спаде тебе підозрювати. Дівчина на все погодилась, взяла трави і почала додавати їх до їжі свекрухи. Окрім того, вона навчилася контролювати себе, прислухалася до свекрухи і поважала її. І коли та побачила, як змінилося ставлення дівчини до неї, вона від щирого серця полюбила невістку. І розповідала усім, що її невістка найкраща, про яку тільки й мріяти можна. За півроку вони вже були як матір і донька. І прийшла дівчина до знахаря і почала благати: — Ради Бога, врятуйте мою свекруху від тієї отрути. Я її полюбила і не хочу вбивати. Знахар посміхнувся і відповів: — Не хвилюйся, не давав я тобі жодної отрути, а тільки приправи. Отрута була у твоїй голові і ти позбулася її сама.
