На річці Случ у Березнівському районі на Рівненщині два роки як збираються будувати міні-гідроелектростанцію...
На річці Случ у Березнівському районі на Рівненщині два роки як збираються будувати міні-гідроелектростанцію. Українсько-російсько-чеська фірма розробила проект землеустрою й отримала всі дозволи. Проте до будівництва не дійшло — віднедавна активісти разом з екологами почали заявляти, що ГЕС знищить унікальний ландшафт та природу розташованого менш ніж за кілометр заказника «Соколині гори» (на фото)
Левко ЗАБРІДНИЙ
ТОВ «Інвестиційна компанія «Случ» отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою під будівництво та обслуговування ГЕС ще у 2012 році. Звести станцію планують неподалік села Губків Березнівського району. Цьогоріч уже колишній голова облдержадміністрації Сергій Рибачок підписав договір про оренду землі на 49 років. Громадські активісти, які підняли скандал навколо будівництва міні–ГЕС, переконують, що вона знищить заказник «Соколині гори», який ще називають «Надслучанською Швейцарією», затопить унікальну рослинність та підхід до скель, де нині тренуються альпіністи та проходять змагання. Нарікають, що після того, як для ГЕС зроблять водосховище, течія у річці стане повільнішою і до Случа втратять інтерес любителі сплавів. Ще один аргумент проти ГЕС — на березі Случа є курганні могили та городища часів Київської Русі, які після підняття рівня води у річці може розмити. Занепокоєні активісти й тим, що гребля стане перепоною для розмноження риб, а саме водосховище від скидів з підприємств, які знаходяться вище по течії, перетвориться на водойму із неприємним запахом. Олег Гетун, активіст громадської організації «Екоклуб» розповідає: — Висота греблі малих ГЕС становить до чотирьох метрів, а це означає, що зона підтоплення може сягати 10 кілометрів. Заказник «Соколині гори» — за кількасот метрів. Ця територія має рекреаційний потенціал та природоохоронне й історичне значення. У 2012 році управління охорони навколишнього середовища дало відповідь «Укрдержбудекспертизі», що будувати ГЕС на території заказника заборонено. Законодавство взагалі забороняє будь–які зміни ландшафтів та водойм на території заповідників, а ГЕС до цього неминуче призведе. Але дозволи на розробку проекту землеустрою фірма все ж отримала. Ми провели власне розслідування і з’ясували, що проект ГЕС не пройшов державної екологічної експертизи, не було зроблено оцінки впливу на довкілля. Ми намагалися зв’язатися з інвесторами, але нам відмовили у спілкуванні. Подали заяви до прокуратури та екологічної інспекції. Голова обласної ради пообіцяв, що створить спеціальну комісію, яка вивчить це питання і буде намагатися розірвати договір оренди землі. Якщо буде потрібно, подаватимемо до суду. В Карпатах вже була подібна ситуація. Інвестор хоч суд і виграв, але люди будівельників не пустили на роботу. Будувати ГЕС має фірма, 10% капіталу якої належить директору Західноукраїнського коледжу «Полісся», що у Березному, Валерію Лавренюку, а 90% — чеській фірмі «Манхик», що у власності сина пана Лавренюка Олександра. Втім, останній зареєстрований як житель Санкт–Петербурга, а тому рівненські активісти вважають, що це — російський капітал і дозволити йому заробляти на Рівненщині не можна. Бо ж хоч мала ГЕС і не вироблятиме багато електроенергії, але оскільки це альтернативна енергія, держава її купуватиме у фірми за так званим зеленим тарифом, тобто за значно вищими цінами, ніж купують на атомних чи теплових станціях. — Будівництво малих ГЕС вигідне завдяки цьому зеленому тарифу, — додає пан Гетун. — Тим більше, ми розуміємо, чому був вибраний саме Случ та місцевість біля «Надслучанської Швейцарії». Річка там опиняється в каньйоні, а тому потрібно будувати не надто довгу греблю, значно коротшу, ніж якби зводити ГЕС на рівнинній місцевості — це економить інвесторам кошти. В обласному департаменті екології також виступають проти ГЕС на Случі, але кажуть, що після змін у законодавстві вони практично не можуть вплинути на забудовників. Директор департаменту Валентин Дудка зазначає: — Усі наші спеціалісти проти того, щоб ГЕС була саме біля Губкова. Вона зруйнує тамтешній заповідник, з якого ми взагалі планували зробити національний парк. Проте розвиток альтернативної енергетики все ж потрібен. До прикладу, ГЕС необхідна в Гощанському районі, на Горині, де рівень води впав і внаслідок забору води для Рівного утворилися воронки. Можна було б відновлювати ГЕС у тих місцях, де вони були побудовані, але зараз не працюють. Наприклад, Млинівську ГЕС. А в самому Губкові на Березнівщині через ГЕС не переживають. Забудовник людей два роки тому на сході села переконав, що гідроелектростанція підніме рівень води не набагато. Оскільки хати — на пагорбі, підтоплень боятися не треба. У сільській раді розповідають, що заказник «Соколині гори» від ГЕС також не повинен постраждати. Затопить лише стихійний пляж, на якому люблять відпочивати і місцеві, і приїжджі. Натомість село отримуватиме кошти від роботи ГЕС, бо фірма «Случ» зареєстрована у Губкові, а отже, частина податків йтиме у сільський бюджет. Там вже навіть планують як витратять поки що умовні гроші — будуватимуть дитячий садок. Підтримує проект міні–ГЕС і керівництво Рівненської облдержадміністрації, оскільки йдеться про чималі інвестиції в область. Самі ж забудовники переконують, що ні Случу, ні «Надслучанській Швейцарії» не зашкодять. А навіть навпаки. Вадим Козлюк, директор ТОВ «Енергетична компанія «Случ», розповів: — Коли два роки тому ми подали ідею побудови ГЕС, планували спершу її на місці старого млина у самому Губкові. Там вже є готова бетонна гребля під водою, але нам тоді з екологічної інспекції надіслали відповідь, що це територія заказника і будівництво там заборонене. Ми попросили, аби нам дали чіткі межі заказника, щоб ми на його територію не заходили. Як виявилося, розробленого плану заказника не існує. Ми могли подати до суду, виграти справу і звести ГЕС там, де планували спочатку. Але пішли назустріч людям і відійшли вниз по течії, розробили нове техніко–економічне обґрунтування. Два роки збирали усі дозволи, проводили громадські слухання. Самі. Якби платили хабарі, повірте, вже б давно та ГЕС працювала. Цілковита неправда, що побудова ГЕС зруйнує красу «Надслучанської Швейцарії». Я сам не раз сплавлявся по Случу, я знаю цей край і цю річку. Вона з кожним роком міліє. Там вже зараз острови посеред річки понамивало. Її вбрід перейти можна. Тому ГЕС, яка підніме рівень води, тільки зробить річку красивішою. Так, підтоплення буде, але мінімальне — ми проводили геодезичну зйомку. Затопить прибережні чагарники — не більше. До скель, де займаються альпіністи, доступ буде, як і раніше. Мало того, ми пообіцяли, що зробимо пляж, інфраструктуру. Греблю будуватимемо на три метри висотою. Це навіть не поверне русло Случа у ті межі, які він мав кілька десятиліть тому, коли ця ріка була повноводною. Зменшення швидкості течії не буде. Туристам стане ще цікавіше приїздити сюди, бо річка поверне давню красу. Не буде загрози і рибі. ГЕС будуватимемо за європейськими стандартами, гребля буде рибопропускна. А у селян запитали, чи вони хочуть ГЕС? Нині у Губкові вода у криницях висихає. Побудова греблі підніме рівень підземних вод. Окрім того, станція в разі потреби могла б село електроенергією забезпечити — її потужності якраз вистачить. Нісенітницю говорять про російський капітал. Олександр Лавренюк народився та виріс у Березному, вчився у «воднику». Але закохався в українку, що з батьками жила у Петербурзі, одружився і виїхав туди жити. Нині у нього бізнес у Чехії, він має вид на постійне проживання у цій країні. Про який російський капітал говорять? Будівництво цієї ГЕС — перший наш проект в Україні. Але після всього бруду, який на нас тепер виливають, не впевнений, чи захоче інвестор вкладати далі у розвиток свого краю гроші. Мої контакти легко знайти в інтернеті, але ніхто з активістів до мене навіть не телефонував. ГЕС на Случі відстоюватимемо у суді, навіть Європейському з прав людини, якщо буде потрібно. Це ж якраз у таких каньйонах і будувати гідроелектростанції потрібно, бо на рівнині потрібно затоплювати значні території.
