Пісня перша: ЛИСТ З ІТАЛІЇ
Іванку, Іванку, з того боку ярку,
З того боку ярку! –
Пішла би-м до тебе, пішла би-м до тебе –
Взяла вода кладку…
Ігор ЖУК, поет-пісняр, бард, кінодраматург, фізик
Пісня перша: ЛИСТ З ІТАЛІЇ Іванку, Іванку, з того боку ярку, З того боку ярку! – Пішла би-м до тебе, пішла би-м до тебе – Взяла вода кладку…
…А зима тут, Іванку, смішна: ні морозу, ні снігу. Гори є, але в них ти би вівці не дуже напас… Бережи там дітей. Привезу вам з Італії фіґу – То солодке таке; там росте — може, буде і в нас.
Я щодня бачу море… І небо — Іва! — що за небо!.. В нас такого нема, все — то гори, то дощ, то жнива… Я, Іванку, нарешті навчилася спати без тебе; Але сплю ще сама! — то і ти там шануйся, Іва!..
А легіники тут — як гуцули: чорняві і горді, — Тільки ти все мовчиш, а вони — як те «Радіо Люкс»… Тут один вже поліз… Ну, дістав, як належить, по морді — Аж господар спитав, що то з ним — тихо буркнув, що флюс… А як ще не дістав, то хвалився, що купить ми хату, І що певно си вженить, як я тобі лишу дітей… Ой, Іва… Я сміюся — а як то дожити до свята!.. Тут Різдво трохи скорше, ніж в нас — то дотерплю, ачей…
Я, Іванку, не вмію писати такими словами, Як ото в серіалах. Та й сам ти казав, що то кіч. Я купила сорочку тобі і спідницю для мами – І до тої сорочки я прошепотіла всю ніч…
Мій господар питав, чи не маєш ти там інтернету… Я кажу: якби мав, чи ж би мила я вам унітаз?.. А дипломи і мого, і твого, Іва, факультету Вже не варті і свого паперу — що в них, що у нас…
Пишеш, вибори знов… Голосуй. Я не дуже ідейна. Ми з тобою вже мерзли — і що нині маєм за все? Мій синьйор все не вірить, що я розумію Ейнштейна; Засміюся: я що! — он філософ маржинку пасе…
Ти не сердься, Іва! — то я так, передихала морем… А яке тутай небо, Іванку, без тебе пусте!.. Я вже скоро, я скоро приїду… Ми ніч проговорим, І до ранку та дірка, що знов привезу, заросте… 2011-й рік.
Пісня друга: ЛИСТ З ГУЦУЛІЇ Ой, Марічко, чичері, чичері-чичері…
Cіao, моя бамбіно!.. Вже-м запорав маржину І дітей повкладав по вечері… Запалив другу свічку — бо без тебе, Марічко, Дуже світла бракує, чичері!..
Тут в селі, bella cіao, струм весь час відключао – Бо його треба більше на віллах… Не дивися так гостро; тут своя Коза Ностра… Сплю — і бачу ту Ностру на вилах…
Та не май з того ляку — тут таких нас, як маку; Хоч в душі і не маємо зла ми. Йо, гуцули терплячі — але дерти з нас ґачі Я б не радив тим козам з козлами!.. Ти про вибори чула; обійшлося без чуда – Той самий «секонд хенд» вибирали… Всі — злодії в законі… А, най топчуть їх коні! – Аби лиш ми маржинку не крали…
Я, Марі, от не брешу! — борщ варю і кулешу, І по ягоди ходжу до гаю… Ти не смійся: ще кошу, ще спідницю не ношу; А сорочку — до церкви вдягаю.
Що би ще написати?.. Вже під снігом Карпати; Маю час на думки і на зуби. Ще на місці Говерла. Степанючка померла. Наша Дзвінка вже виросла з шуби…
Я, Марічко, так само не навчився словами Вишивати святочні ґердани… Моя чічко на серці! — Cіao, arіvіdercі, – Приїзди на Великдень, кохана!.. 2011-й рік.
Пісня третя: ЛИСТ НА ДОНБАС Йой, Іванку, війна… Баста, вівці; Італія, баста… Хто б повірив торік, що отак перекрутиться світ: Що багата Москва так збідніє, аж пуститься красти, Грабувати сусідів — а був ніби ж добрий сусід…
Йой, Іванку, біда… Я стрижу твої вівці і плачу: Чи ж сплету тобі светра до снігу… – Кобіто, не вий! Я вже Бога дістала своїм «Най я мужа побачу!.. Най мине його куля!.. Най верне додому живий!..»
Дзвінці шубу купила з кроля, мамі справила мешти, Приїздили за м’ясом — я добре продала свиню. Ще лишалися євро — сховала-м дві сотки, а решту Волонтерам віднесла — най буде тобі на броню.
Як я везла з Італії вам ті кевларові гельми, «Дві, — сказали, — не можна!..» — а потім принесли ще п’ять. Правда, митник вже вдома пристав — була б вдарила шельму, – Але сам завстидався і хутко поставив печать.
У суботу Тарасику нашому буде два рочки; Вже навчився казати, що «тато на фронті — танкіст!..» Я до ранку не сплю, шепчу знов до твоєї сорочки, І снідання до горла не йде мені; добре, що піст…
Я, Іванку, не плачу, то так… алергія на вовну… Маєм вже інтернет, — я в фейсбуці така бойова!.. Я кохаю тебе — так, як ти сам казав: «безумовно»! Я діждуся тебе! Тільки ти бережись там, Іва…
Іванку, Іванку, Не купуй рум’янку, не купуй рум’янку; Най буду, як буду, Люблю, не забуду – Лиш не згинь у танку… 2014-й рік.