Курси НБУ $ 41.55 € 46.75
ЛЮБЛЮ, НЕ ЗАБУДУ — ЛИШ НЕ ЗГИНЬ У ТАНКУ…

Волинь-нова

ЛЮБЛЮ, НЕ ЗАБУДУ — ЛИШ НЕ ЗГИНЬ У ТАНКУ…

Пісня перша: ЛИСТ З ІТАЛІЇ Іванку, Іванку, з того боку ярку, З того боку ярку! – Пішла би-м до тебе, пішла би-м до тебе – Взяла вода кладку…

Ігор ЖУК,
   поет-пісняр, бард,
   кінодраматург, фізик


Пісня перша: ЛИСТ З ІТАЛІЇ

Іванку, Іванку, з того боку ярку,
З того боку ярку! –
Пішла би-м до тебе, пішла би-м до тебе –
Взяла вода кладку…

…А зима тут, Іванку, смішна: ні морозу,
ні снігу.
Гори є, але в них ти би вівці не дуже напас…
Бережи там дітей. Привезу вам
з Італії фіґу –
То солодке таке; там росте — може,
буде і в нас.

Я щодня бачу море… І небо — Іва! —
що за небо!..
В нас такого нема, все — то гори, то дощ,
то жнива…
Я, Іванку, нарешті навчилася спати
без тебе;
Але сплю ще сама! — то і ти там
шануйся, Іва!..

А легіники тут — як гуцули: чорняві і горді, —
Тільки ти все мовчиш, а вони —
як те «Радіо Люкс»…
Тут один вже поліз… Ну, дістав,
як належить, по морді —
Аж господар спитав, що то з ним —
тихо буркнув, що флюс…
А як ще не дістав, то хвалився,
що купить ми хату,
І що певно си вженить, як я тобі
лишу дітей…
Ой, Іва… Я сміюся — а як то дожити
до свята!..
Тут Різдво трохи скорше, ніж в нас —
то дотерплю, ачей…

Я, Іванку, не вмію писати такими словами,
Як ото в серіалах. Та й сам ти казав,
що то кіч.
Я купила сорочку тобі і спідницю
для мами –
І до тої сорочки я прошепотіла всю ніч…

Мій господар питав, чи не маєш ти
там інтернету…
Я кажу: якби мав, чи ж би мила
я вам унітаз?..
А дипломи і мого, і твого, Іва, факультету
Вже не варті і свого паперу — що в них,
що у нас…

Пишеш, вибори знов… Голосуй.
Я не дуже ідейна.
Ми з тобою вже мерзли — і що нині маєм
за все?
Мій синьйор все не вірить, що я розумію
Ейнштейна;
Засміюся: я що! — он філософ маржинку
пасе…

Ти не сердься, Іва! — то я так, передихала
морем…
А яке тутай небо, Іванку, без тебе пусте!..
Я вже скоро, я скоро приїду…
Ми ніч проговорим,
І до ранку та дірка, що знов привезу,
заросте…
2011-й рік.

Пісня друга: ЛИСТ З ГУЦУЛІЇ
Ой, Марічко, чичері, чичері-чичері…

Cіao, моя бамбіно!.. Вже-м запорав
маржину
І дітей повкладав по вечері…
Запалив другу свічку — бо без тебе, Марічко,
Дуже світла бракує, чичері!..

Тут в селі, bella cіao, струм весь час
відключао –
Бо його треба більше на віллах…
Не дивися так гостро; тут своя
Коза Ностра…
Сплю — і бачу ту Ностру на вилах…

Та не май з того ляку — тут таких нас,
як маку;
Хоч в душі і не маємо зла ми.
Йо, гуцули терплячі — але дерти з нас ґачі
Я б не радив тим козам з козлами!..
Ти про вибори чула; обійшлося без чуда –
Той самий «секонд хенд» вибирали…
Всі — злодії в законі… А, най топчуть
їх коні! –
Аби лиш ми маржинку не крали…

Я, Марі, от не брешу! — борщ варю
і кулешу,
І по ягоди ходжу до гаю…
Ти не смійся: ще кошу, ще спідницю не ношу;
А сорочку — до церкви вдягаю.

Що би ще написати?.. Вже під снігом
Карпати;
Маю час на думки і на зуби.
Ще на місці Говерла. Степанючка померла.
Наша Дзвінка вже виросла з шуби…

Я, Марічко, так само не навчився словами
Вишивати святочні ґердани…
Моя чічко на серці! — Cіao, arіvіdercі, –
Приїзди на Великдень, кохана!..
2011-й рік.

Пісня третя: ЛИСТ НА ДОНБАС
Йой, Іванку, війна… Баста, вівці;
Італія, баста…
Хто б повірив торік, що отак перекрутиться
світ:
Що багата Москва так збідніє,
аж пуститься красти,
Грабувати сусідів — а був ніби ж добрий
сусід…

Йой, Іванку, біда… Я стрижу твої вівці
і плачу:
Чи ж сплету тобі светра до снігу… –
Кобіто, не вий!
Я вже Бога дістала своїм «Най я мужа
побачу!..
Най мине його куля!.. Най верне додому
живий!..»

Дзвінці шубу купила з кроля, мамі справила
мешти,
Приїздили за м’ясом — я добре продала
свиню.
Ще лишалися євро — сховала-м дві сотки,
а решту
Волонтерам віднесла — най буде тобі
на броню.

Як я везла з Італії вам ті кевларові гельми,
«Дві, — сказали, — не можна!..» —
а потім принесли ще п’ять.
Правда, митник вже вдома пристав —
була б вдарила шельму, –
Але сам завстидався і хутко поставив
печать.

У суботу Тарасику нашому буде два рочки;
Вже навчився казати, що «тато
на фронті — танкіст!..»
Я до ранку не сплю, шепчу знов
до твоєї сорочки,
І снідання до горла не йде мені; добре,
що піст…

Я, Іванку, не плачу, то так… алергія
на вовну…
Маєм вже інтернет, — я в фейсбуці
така бойова!..
Я кохаю тебе — так, як ти сам казав:
«безумовно»!
Я діждуся тебе! Тільки ти бережись там,
Іва…

Іванку, Іванку,
 Не купуй рум’янку,
 не купуй рум’янку;
Най буду, як буду,
 Люблю, не забуду –
Лиш не згинь у танку…
2014-й рік.
Telegram Channel