ГРОМАДА САМА ЗАХИЩАТИМЕ СВОЇ ПОЛЯ ВІД НЕЛЕГАЛЬНИХ КОПАЧІВ БУРШТИНУ

Першими на Волині загін самооборони проти чорних старателів організували жителі села Люб’язь Любешівського району

Валентина БЛІНОВА

ЩЕ ТРОХИ — І ТУТЕШНІМ «МІЛЬЙОНЕРАМ» НІДЕ БУДЕ Й СІНА НАКОСИТИ
Чорні старателі вже розвідали, що бурштиновий шлейф на території Люб’язівської сільської ради тягнеться до урочища Плави. Туди вирушаємо разом із місцевими жителями Віктором Фесиком та Ігорем Кузьмичем, які мають там наділи.
Розбитий ґрунтовий путівець петляє між меліоративними каналами і клаптиками полів.
— У нас родючої землі мало, — розповідають селяни. — Засіваємо ту, що ближче до села, а в Плавах косимо сіно.
Дорога неблизька — від крайніх хат до урочища більш як 12 кілометрів. Ще здалеку біля канави помічаємо старий «Москвич». До нього через поле прошкували троє дужих молодиків. Коли ми зупинилися, щоб оглянути земельні ділянки, вони відсторонено тупцювали біля своєї автівки.
— Ви з Люб’язя? — запитую їх. — Що робите тут?
— Моя мати живе в цьому селі, — відповідає один. — А я дивлюся, як гній довезти на поле.
Хлопці багатозначно переглянулись, сіли в авто і поїхали геть.
— Ніхто сюди добриво не вивозить, — уточнює Ігор Кузьмич. — Тут лише сіно косимо, бо весною цю ділянку заливає водою. А після того як погосподарювали чорні старателі, вже навіть трава не виросте.
І справді, одна біля одної зяють ями, заповнені водою. Кидаю туди дерев’яний цурпалок — він вмить зникає з поверхні, ніби якась невідома сила засмоктує всередину. Чоловіки кажуть, що тепер буде страшно відпускати дітей до лісу чи на пасовище. Якщо через необережність хто–небудь утрапить до такої вирви, то навряд чи врятується, бо глибина її — до сорока метрів.
Не невеликій ділянці нараховуємо зо тридцять копанок. Імовірно, добувати бурштин тут хотіли й ті, кого щойно застали у Плавах. Бо віддалік від дороги вже знято верхній шар землі, а біля канави вбито кілки, на яких закріплюють помпу.
— Якось восени тут помітив чорний джип, — розповідає Ігор Кузьмич. — Поки доїхав коником, його вже й слід пропав. Тільки двоє міліціонерів стояли. Їх, напевне, викликали сюди. Кажуть мені: «Це твоя ділянка? Тоді ти, дядя, мільйонер! Тут щойно бурштину витягли на мільйон. А ще скільки в землі залишилося!».
В іншого люб’язівського «мільйонера» Віктора Фесика восьмеро дітей. Щоб їх прогодувати, сім’я тримає дві корови. Де накосити худобі сіна, якщо зайди сплюндрують ділянку, яку орендує?
— Ще 27 жовтня дізнався, що на наших землях почали добувати бурштин, — розповів сільський голова Борис Шубич. — Став інформувати про такі факти працівників міліції. Вони зафіксували 32 свердловини, затримали шестеро копачів, вилучили помпу, але необхідних слідчих дій не вчинили. Після цього нові старателі вже навіть тракторами возили воду до копанок. Миють бурштин й уночі, присвічуючи ліхтарями.
Відтоді Борис Степанович не має спокою, бо майже щодня люди повідомляють про чужинців, які внадилися на люб’язівські поля.
Правоохоронці не допомагають боротися з цією бідою, — нарікає керівник. — Тому, щоб захистити паї, маємо створити загін самооборони із жителів села.

БОРОНИТИМУТЬ СВОЮ ЗЕМЛЮ, ЯК НА ВІЙНІ
Минулої п’ятниці до сільського центру культури та дозвілля підходили і підходили люди, доки глядацька зала не заповнилася так, що не було навіть де сісти. Місцева громада мала обговорити, як дати відсіч шукачам реліктової смоли, які почали плюндрувати земельні паї, сінокоси і вже дісталися навіть до території Національного парку «Прип’ять — Стохід».
Пропозицію створити громадську організацію «Самооборона села Люб’язь» напередодні загальних зборів жителів села схвалили депутати місцевої ради. Вони також адресували звернення керівникам самоврядної та виконавчої влади краю, прокурору області, зазначивши у документі, що «відповідають за дерибан земель і бурштину виконавча влада та правоохоронні органи». Щоб захистити сільськогосподарські землі від розкопок, Люб’язівська сільська рада вирішила створити загін самооборони, а ще залучатиме Самооборону Волині та бійців, які брали участь в АТО.
Присутні в залі таку інформацію сприйняли спершу неоднозначно. Одні висловлювали невдоволення діями міліції, яка досі лише спостерігала за незаконним видобуванням сонячного каменю. Другі пропонували самим узятися за зброю. Третіх лякало, що заїжджі копачі навіть між собою влаштовують розбірки зі стріляниною.
— Їду з поля, бачу — валить чорний джип, — обурювався один селянин. — Хотів прослідкувати за ним, але боязко: у них, напевно, є автомати. Якщо поїду за ними сам, то чи повернуся живим?
— Міліція стоїть і дивиться, як ті хлопці бурштин миють, – гомоніли люди. — А хто нам відшкодує гроші за зіпсовані поля?
— Громадська організація «Самооборона села Люб’язь» об’єднає добровольців, які можуть пройти вишкіл та здобути певні навички, — переконував односельчан учитель місцевої школи, депутат Любешівської районної ради Віктор Олешкевич. — До цього нас спонукає і непроста ситуація в державі. Паї — це наша власність, яку маємо захищати. Бо копачі так перериють землю, що вже не буде чого обробляти.
Його підтримав депутат обласної ради Олексій Приходько. Він прокоментував окремі положення «Закону про бурштин», який заветував колишній президент Віктор Янукович. Тому фактично досі в Україні немає законодавчих норм, що регулювали б цей промисел. Понад те, в законі навіть не передбачено, яке відшкодування матиме власник паю чи орендар, якщо на його землі добуватимуть багатство, здатне перетворити бідні землі на Поліські Об’єднані Емірати.
Після бурхливого обговорення люди таки одноголосно ухвалили статут нової громадської організації. У ньому зафіксовано певні вимоги до тих, хто захоче стати її членом. Вони не застосовуватимуть зброю, лишень вживатимуть заходів, аби допомогти правоохоронцям затримати чорних копачів. Люди будуть патрулювати дороги, що ведуть до бурштинового шлейфу, чергуватимуть на постах, перекриватимуть дороги, за тривогою підніматимуть чоловіків, а головне — протокольно фіксуватимуть факти незаконного добування бурштину, щоб довести провину тих, хто самочинно господарює на їхній території.
Відкритим голосуванням обрали штаб із п’ятьох осіб. Очолити його доручили Віктору Олешкевичу. Домовилися на під’їзді до села поставити вагончик, де чергуватимуть самооборонці. Кожен із п’яти загонів громадської організації матиме своє завдання. Буде навіть розвідка та служба безпеки, яка перевірятиме, хто в’їжджає на територію сільської ради. Одне слово, місцеві жителі рішуче налаштовані боронити свою землю. Як на війні.


На фото: Сінокісну ділянку Ігоря Кузьмича сплюндрували копачі бурштину.