Проблема
В ОБЛАСНІЙ РАДІ СТАЛО МЕНШЕ ПОЛІТИКАНСТВА, А БІЛЬШЕ ПАТРІОТИЗМУ
Так оцінили роботу представницького органу краю учасники прес–клубу...
Так оцінили роботу представницького органу краю учасники прес–клубу — голова обласної ради Валентин ВІТЕР, голова постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин Валерій ДІБРОВА, голова постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій Микола ДАВИДЮК, керівник фракції «Наша Україна» Сергій СЛАБЕНКО, голова постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства і дитинства Галина МАЙКО, керівник фракції «Батьківщина», голова постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного та духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму Роман КАРПЮК, керівник фракції Народної партії Михайло СКОПЮК, заступник голови постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Петро ОЛЕШКО, позафракційний Олексій ПРИХОДЬКО. Модератор прес–клубу начальник відділу інформаційного забезпечення діяльності обласної ради Оксана ЛУКАШУК запропонувала обговорити, що змінилося в роботі депутатів, чи вдалося реалізувати обласні програми, які з них варто фінансувати наступного року, чого очікують від реформи місцевого самоврядування
Наталка ГРІНЧУК
ГРОШІ ВОЛИНЯН ПРАЦЮВАТИМУТЬ НА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ
Валентин ВІТЕР:
— Волинська обласна рада першою в Україні ухвалила Програму матеріально–технічного забезпечення військових частин та підрозділів правоохоронних органів, які брали участь у збройних протистояннях на Сході. На фінансування заходів, передбачених у ній, пішло 6 мільйонів гривень. На жаль, оперативно освоїти їх перешкодили бюрократичні перепони, які мала б усунути Верховна Рада. Тому довелося шукати інші шляхи, щоб допомогти амуніцією бійцям Першого батальйону територіальної оборони, 51–ї окремої механізованої бригади, роти «Світязь», Луцького прикордонного загону, добровольцям «Азову» та «Айдару». Кошти обласного бюджету пішли через громадські організації, а також через районні та міські ради. Ще 7 мільйонів гривень виділили для матеріальної підтримки родин загиблих та на лікування поранених. Наступного року вони теж не будуть обділені увагою — в обласному бюджеті закладемо гроші на придбання квартир, реабілітацію вояків. Під особливим контролем залишатиметься і виділення земельних ділянок учасникам АТО.
Роман КАРПЮК:
— Гроші, які мали б піти на ремонти шкіл, дитсадків, лікарень, інші соціальні об’єкти, ми віддали армії. Інакше й не могло бути, бо нині пріоритет — захист нашої незалежності. Але прикро, що оперативно реалізувати нашу ініціативу не змогли через неповороткість державної машини. Після виборів у Верховній Раді є представники територіальної громади Волині. Вони мають ініціювати зміни до законодавства, щоб ліквідувати перешкоди, які не дали оперативно використати кошти обласного бюджету для військових формувань.
Сергій СЛАБЕНКО:
— На наступній сесії я запропонував колегам розглянути проект Програми територіальної оборони області на 2015 рік та матеріально–технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони Волині. Загальний обсяг коштів — 34 мільйони гривень з обласного бюджету, ще один мільйон — із інших джерел фінансування. Цей документ грунтується на указах Президента України, нормативно–правових актах, що зобов’язують посилити обороноздатність держави, дбати про захист територіальної цілісності. Тому маємо на місцях формувати підрозділи самооборони, готувати їх згідно з мобілізаційним планом.
ДЕ ШУКАТИ ДЖЕРЕЛА НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТУ?
Петро ОЛЕШКО:
— На Волині маємо чимало об’єктів комунальної власності територіальних громад. Серед них є успішні комунальні підприємства. Це, зокрема, наші оздоровниці — «Пролісок», «Лісова пісня», «Турія», а також «Волиньфармпостач» та інші. Саме їх потрібно підтримувати коштами обласного бюджету. Бо вони не тільки стабільно працюють, сплачують податки, а й створюють нові робочі місця. Звісно, не можна залишати поза увагою й інші об’єкти. Але результати їхньої роботи залежать ще й від менеджменту.
Сергій СЛАБЕНКО:
— За нинішньої економічної скрути уряд і Президент визначили загальну тенденцію — непрофільні активи, які є в користуванні держави, варто реалізувати на вигідних умовах. Головне — при цьому в угоді передбачити певні інвестиційні зобов’язання і таким чином захистити інтереси громади.
Микола ДАВИДЮК:
— Не можу погодитися з рішенням облради внести базу відпочинку на озері Тросне до списку об’єктів, які можуть бути приватизовані. Адже ще 10 січня Маневицька районна рада дала згоду прийняти її на свій баланс. Нещодавно за це одностайно висловилися і керівники загальноосвітніх навчальних закладів нашого району. Бо вигідніше зберегти базу для громади, а не продавати її за безцінь.
Валентин ВІТЕР:
— Депутати на власні очі пересвідчилися, що її потрібно капітально реконструювати. А грошей у нашому бюджеті для цього немає. У Маневицькій райраді та райдержадміністрації — теж. Тому й запропонували виставити об’єкт на аукціон. Надія Григола подала проект рішення, де передбачено вилучити його з переліку для приватизації. Будемо це обговорювати на наступній сесії.
Валерій ДІБРОВА:
— Наш бюджет суттєво наповнює аграрна галузь платежами за землю, надходженнями від орендної плати, податком із фізичних осіб. В області маємо ще чималий земельний ресурс, а отже, буде більше коштів в обласній скарбниці. На неї працюють і гроші, які закладаємо в програми підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Цього року для них виділили 19,2 мільйона гривень. Вже використано 14,5 мільйона. Особливо ефективно працює програма підтримки особистих селянських господарств.
На фоні загального економічного спаду село нарощує виробництво. Але йому треба допомогти на законодавчому рівні: наша комісія ініціювала звернення до Верховної Ради щодо проведення земельних аукціонів, встановлення справедливої плати за ділянки під господарськими спорудами, яку безпідставно підняли у сто разів.
ХОЧ І СКРУТНО, АЛЕ ТРЕБА ПІДТРИМУВАТИ І МЕДИЦИНУ, Й ОСВІТУ, Й КУЛЬТУРУ
Галина МАЙКО:
— Першими в Україні члени нашої постійної комісії ініціювали рішення, що передбачає доставляти ургентних лікарів автомобілями екстреної медицини та медицини катастроф. Коли утворювали цю ланку, не врахували, який транспорт залишиться в центральних районних лікарнях. Нині проблему вивчає Рахункова палата. Тільки після її висновків будемо знати, чи правильно підійшли до розв’язання цієї проблеми в нашій області, чи стане наш досвід корисним колегам із інших регіонів. Як на мене, спершу необхідну допомогу можуть надати чергові лікарі та реаніматологи, які є фахівцями широкого профілю, а вже згодом варто збирати консиліум чи викликати спеціаліста.
Волиняни сподіваються, що й наступного року працюватимуть обласні програми «Волинькард», гемодіалізу, підтримки хворих на цукровий діабет, муковісцидоз та інші. Розраховуємо на гроші Світового банку, які підуть для будівництва житла молодим спеціалістам у сільській місцевості.
Михайло СКОПЮК:
— Комплексна програма розвитку освіти об’єднала заходи, що донедавна були в окремих документах, які передбачали не тільки розвиток загальноосвітніх навчальних, дошкільних, позашкільних, професійно-технічних закладів, поглиблене вивчення окремих дисциплін, а й професійне вдосконалення педагогів. Такий раціональний підхід спонукає і надалі підтримувати цей напрямок коштами обласного бюджету.
Олексій ПРИХОДЬКО:
— Потрібно враховувати всі деталі в організації роботи освітянських закладів, ретельно зважувати пропозиції закрити малокомплектні чи малочисельні школи, особливо у сільській місцевості. Водночас я за якісну освіту, аби згодом діти могли здобути професію, яка допоможе стати успішними в житті.
Валентин ВІТЕР:
Програми, що стосуються соціально–культурної сфери, доповнюються капітальними видатками на ремонт шкіл, дитячих садків, закладів культури. Не можемо обійти увагою потреби, скажімо, обласного музично–драматичного та лялькового театрів, обласної наукової бібліотеки. Від їхньої роботи багато залежить, як задовольнятимуть волиняни свої духовні потреби.
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЧЕКАЄ РЕФОРМ
Сергій СЛАБЕНКО:
— Реформа місцевого самоврядування — це перспектива територіальної громади. Але з її початком слід очікувати критичну масу невдоволених. Бо всі функції управління перейдуть до укрупнених округів. Чи готові брати на себе такі обов’язки люди, яких громада наділить представницькими повноваженнями? Як узгоджуватимуть вони бюджетні показники із державним кошторисом? Що залишиться в компетенції обласної ради? Відповіді на ці запитання волиняни мали б отримати вже наступного року — перед виборами до місцевих рад.
Валентин ВІТЕР:
Якщо ці зміни відкладуть, то чекати їх доведеться ще років десять. Тим часом усі обласні ради давно хочуть реформи. Про це йдеться у зверненні, яке ухвалили на зібранні Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад до Президента України, народних депутатів. Лідери громад вимагають передати найближчим часом радам ті повноваження, що передбачені реформою, а також законодавчих змін до Податкового і Бюджетного кодексів.
ЗАПИТАННЯ ЧИТАЧІВ
Галина Петрівна з Луцька:
Що вважаєте позитивом, а що негативом у роботі депутатів?
Валентин ВІТЕР:
— Цей рік об’єднав раду. Вона стала більш патріотичною, активно реагувала на потреби виборців. У скрутний час обранці волинян не розгубилися, зуміли організуватися, ухвалювали ті рішення, які йшли на користь громаді. На жаль, частина депутатів не бере участь у сесійних засіданнях, не працює у постійних комісіях. Рідко збирається і колегія, щоб узгодити чимало питань діяльності самоврядного органу краю.
Жителька села Купичів Турійського району:
— У «Волині–новій» я читала про те, що Грем’яченська сільська рада виграла грант на будівництво водолікувального комплексу на території санаторію «Пролісок». А чи інші сільські та селищні ради використовують такі можливості?
Микола ДАВИДЮК:
— Згідно з Програмою транскордонного співробітництва наступного року Волинь може отримати 25 мільйонів євро для розвитку інфраструктури.
Валентин ВІТЕР:
— Чималий досвід має голова Турійської районної ради Ольга Черен. Щороку кілька проектів цієї територіальної громади виходять переможцями конкурсів й отримують додаткові інвестиції. Але іншим органам місцевого самоврядування та громадським організаціям треба активніше залучати кошти міжнародного співтовариства. Щоб допомогти їм, обласна рада організувала навчання спеціалістів, які будуть писати такі проекти.
Наша довідка:
У 2014-му відбулося сім сесій обласної ради впродовж 13 пленарних засідань. Ухвалено 378 рішень, зокрема, скеровано 50 звернень до центральних органів влади та волинян. Обранці громади підтримали 170 депутатських звернень.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Тарас ЛІТКОВЕЦЬ,
політолог:
— Представницький орган краю віддзеркалює ситуацію в державі, тому цього року обласна рада кардинально змінилася, і не тільки тому, що має нових очільників. Вона стала ближчою до виборців, які можуть контролювати її роботу. Загалом тепер депутати діють більш прозоро і морально. Ухвалюючи рішення, вони керуються не політиканством, а принципами відкритої політики.
На фото: Обранці волинської громади підсумували свою роботу й обговорили плани на 2015 рік.
Наталка ГРІНЧУК
ГРОШІ ВОЛИНЯН ПРАЦЮВАТИМУТЬ НА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ
Валентин ВІТЕР:
— Волинська обласна рада першою в Україні ухвалила Програму матеріально–технічного забезпечення військових частин та підрозділів правоохоронних органів, які брали участь у збройних протистояннях на Сході. На фінансування заходів, передбачених у ній, пішло 6 мільйонів гривень. На жаль, оперативно освоїти їх перешкодили бюрократичні перепони, які мала б усунути Верховна Рада. Тому довелося шукати інші шляхи, щоб допомогти амуніцією бійцям Першого батальйону територіальної оборони, 51–ї окремої механізованої бригади, роти «Світязь», Луцького прикордонного загону, добровольцям «Азову» та «Айдару». Кошти обласного бюджету пішли через громадські організації, а також через районні та міські ради. Ще 7 мільйонів гривень виділили для матеріальної підтримки родин загиблих та на лікування поранених. Наступного року вони теж не будуть обділені увагою — в обласному бюджеті закладемо гроші на придбання квартир, реабілітацію вояків. Під особливим контролем залишатиметься і виділення земельних ділянок учасникам АТО.
Роман КАРПЮК:
— Гроші, які мали б піти на ремонти шкіл, дитсадків, лікарень, інші соціальні об’єкти, ми віддали армії. Інакше й не могло бути, бо нині пріоритет — захист нашої незалежності. Але прикро, що оперативно реалізувати нашу ініціативу не змогли через неповороткість державної машини. Після виборів у Верховній Раді є представники територіальної громади Волині. Вони мають ініціювати зміни до законодавства, щоб ліквідувати перешкоди, які не дали оперативно використати кошти обласного бюджету для військових формувань.
Сергій СЛАБЕНКО:
— На наступній сесії я запропонував колегам розглянути проект Програми територіальної оборони області на 2015 рік та матеріально–технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони Волині. Загальний обсяг коштів — 34 мільйони гривень з обласного бюджету, ще один мільйон — із інших джерел фінансування. Цей документ грунтується на указах Президента України, нормативно–правових актах, що зобов’язують посилити обороноздатність держави, дбати про захист територіальної цілісності. Тому маємо на місцях формувати підрозділи самооборони, готувати їх згідно з мобілізаційним планом.
ДЕ ШУКАТИ ДЖЕРЕЛА НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТУ?
Петро ОЛЕШКО:
— На Волині маємо чимало об’єктів комунальної власності територіальних громад. Серед них є успішні комунальні підприємства. Це, зокрема, наші оздоровниці — «Пролісок», «Лісова пісня», «Турія», а також «Волиньфармпостач» та інші. Саме їх потрібно підтримувати коштами обласного бюджету. Бо вони не тільки стабільно працюють, сплачують податки, а й створюють нові робочі місця. Звісно, не можна залишати поза увагою й інші об’єкти. Але результати їхньої роботи залежать ще й від менеджменту.
Сергій СЛАБЕНКО:
— За нинішньої економічної скрути уряд і Президент визначили загальну тенденцію — непрофільні активи, які є в користуванні держави, варто реалізувати на вигідних умовах. Головне — при цьому в угоді передбачити певні інвестиційні зобов’язання і таким чином захистити інтереси громади.
Микола ДАВИДЮК:
— Не можу погодитися з рішенням облради внести базу відпочинку на озері Тросне до списку об’єктів, які можуть бути приватизовані. Адже ще 10 січня Маневицька районна рада дала згоду прийняти її на свій баланс. Нещодавно за це одностайно висловилися і керівники загальноосвітніх навчальних закладів нашого району. Бо вигідніше зберегти базу для громади, а не продавати її за безцінь.
Валентин ВІТЕР:
— Депутати на власні очі пересвідчилися, що її потрібно капітально реконструювати. А грошей у нашому бюджеті для цього немає. У Маневицькій райраді та райдержадміністрації — теж. Тому й запропонували виставити об’єкт на аукціон. Надія Григола подала проект рішення, де передбачено вилучити його з переліку для приватизації. Будемо це обговорювати на наступній сесії.
Валерій ДІБРОВА:
— Наш бюджет суттєво наповнює аграрна галузь платежами за землю, надходженнями від орендної плати, податком із фізичних осіб. В області маємо ще чималий земельний ресурс, а отже, буде більше коштів в обласній скарбниці. На неї працюють і гроші, які закладаємо в програми підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Цього року для них виділили 19,2 мільйона гривень. Вже використано 14,5 мільйона. Особливо ефективно працює програма підтримки особистих селянських господарств.
На фоні загального економічного спаду село нарощує виробництво. Але йому треба допомогти на законодавчому рівні: наша комісія ініціювала звернення до Верховної Ради щодо проведення земельних аукціонів, встановлення справедливої плати за ділянки під господарськими спорудами, яку безпідставно підняли у сто разів.
ХОЧ І СКРУТНО, АЛЕ ТРЕБА ПІДТРИМУВАТИ І МЕДИЦИНУ, Й ОСВІТУ, Й КУЛЬТУРУ
Галина МАЙКО:
— Першими в Україні члени нашої постійної комісії ініціювали рішення, що передбачає доставляти ургентних лікарів автомобілями екстреної медицини та медицини катастроф. Коли утворювали цю ланку, не врахували, який транспорт залишиться в центральних районних лікарнях. Нині проблему вивчає Рахункова палата. Тільки після її висновків будемо знати, чи правильно підійшли до розв’язання цієї проблеми в нашій області, чи стане наш досвід корисним колегам із інших регіонів. Як на мене, спершу необхідну допомогу можуть надати чергові лікарі та реаніматологи, які є фахівцями широкого профілю, а вже згодом варто збирати консиліум чи викликати спеціаліста.
Волиняни сподіваються, що й наступного року працюватимуть обласні програми «Волинькард», гемодіалізу, підтримки хворих на цукровий діабет, муковісцидоз та інші. Розраховуємо на гроші Світового банку, які підуть для будівництва житла молодим спеціалістам у сільській місцевості.
Михайло СКОПЮК:
— Комплексна програма розвитку освіти об’єднала заходи, що донедавна були в окремих документах, які передбачали не тільки розвиток загальноосвітніх навчальних, дошкільних, позашкільних, професійно-технічних закладів, поглиблене вивчення окремих дисциплін, а й професійне вдосконалення педагогів. Такий раціональний підхід спонукає і надалі підтримувати цей напрямок коштами обласного бюджету.
Олексій ПРИХОДЬКО:
— Потрібно враховувати всі деталі в організації роботи освітянських закладів, ретельно зважувати пропозиції закрити малокомплектні чи малочисельні школи, особливо у сільській місцевості. Водночас я за якісну освіту, аби згодом діти могли здобути професію, яка допоможе стати успішними в житті.
Валентин ВІТЕР:
Програми, що стосуються соціально–культурної сфери, доповнюються капітальними видатками на ремонт шкіл, дитячих садків, закладів культури. Не можемо обійти увагою потреби, скажімо, обласного музично–драматичного та лялькового театрів, обласної наукової бібліотеки. Від їхньої роботи багато залежить, як задовольнятимуть волиняни свої духовні потреби.
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЧЕКАЄ РЕФОРМ
Сергій СЛАБЕНКО:
— Реформа місцевого самоврядування — це перспектива територіальної громади. Але з її початком слід очікувати критичну масу невдоволених. Бо всі функції управління перейдуть до укрупнених округів. Чи готові брати на себе такі обов’язки люди, яких громада наділить представницькими повноваженнями? Як узгоджуватимуть вони бюджетні показники із державним кошторисом? Що залишиться в компетенції обласної ради? Відповіді на ці запитання волиняни мали б отримати вже наступного року — перед виборами до місцевих рад.
Валентин ВІТЕР:
Якщо ці зміни відкладуть, то чекати їх доведеться ще років десять. Тим часом усі обласні ради давно хочуть реформи. Про це йдеться у зверненні, яке ухвалили на зібранні Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад до Президента України, народних депутатів. Лідери громад вимагають передати найближчим часом радам ті повноваження, що передбачені реформою, а також законодавчих змін до Податкового і Бюджетного кодексів.
ЗАПИТАННЯ ЧИТАЧІВ
Галина Петрівна з Луцька:
Що вважаєте позитивом, а що негативом у роботі депутатів?
Валентин ВІТЕР:
— Цей рік об’єднав раду. Вона стала більш патріотичною, активно реагувала на потреби виборців. У скрутний час обранці волинян не розгубилися, зуміли організуватися, ухвалювали ті рішення, які йшли на користь громаді. На жаль, частина депутатів не бере участь у сесійних засіданнях, не працює у постійних комісіях. Рідко збирається і колегія, щоб узгодити чимало питань діяльності самоврядного органу краю.
Жителька села Купичів Турійського району:
— У «Волині–новій» я читала про те, що Грем’яченська сільська рада виграла грант на будівництво водолікувального комплексу на території санаторію «Пролісок». А чи інші сільські та селищні ради використовують такі можливості?
Микола ДАВИДЮК:
— Згідно з Програмою транскордонного співробітництва наступного року Волинь може отримати 25 мільйонів євро для розвитку інфраструктури.
Валентин ВІТЕР:
— Чималий досвід має голова Турійської районної ради Ольга Черен. Щороку кілька проектів цієї територіальної громади виходять переможцями конкурсів й отримують додаткові інвестиції. Але іншим органам місцевого самоврядування та громадським організаціям треба активніше залучати кошти міжнародного співтовариства. Щоб допомогти їм, обласна рада організувала навчання спеціалістів, які будуть писати такі проекти.
Наша довідка:
У 2014-му відбулося сім сесій обласної ради впродовж 13 пленарних засідань. Ухвалено 378 рішень, зокрема, скеровано 50 звернень до центральних органів влади та волинян. Обранці громади підтримали 170 депутатських звернень.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Тарас ЛІТКОВЕЦЬ,
політолог:
— Представницький орган краю віддзеркалює ситуацію в державі, тому цього року обласна рада кардинально змінилася, і не тільки тому, що має нових очільників. Вона стала ближчою до виборців, які можуть контролювати її роботу. Загалом тепер депутати діють більш прозоро і морально. Ухвалюючи рішення, вони керуються не політиканством, а принципами відкритої політики.
На фото: Обранці волинської громади підсумували свою роботу й обговорили плани на 2015 рік.