Волинський чех 54-річний Микола Карасєк (на фото) із селища Клевань-ІІ, що на Рівненщині, біля своєї садиби вирощує ялини, модрини та декоративні кущі — справжній дендропарк...
Волинський чех 54-річний Микола Карасєк (на фото) із селища Клевань-ІІ, що на Рівненщині, біля своєї садиби вирощує ялини, модрини та декоративні кущі — справжній дендропарк
Кость ГАРБАРЧУК
Цей сільський філософ та природолюб бере приклад із британців, які менше дбають про будинок, зате навколо нього створюють красу, що гармонує з навколишньою природою. Тому 17 соток своєї присадибної ділянки перетворив на класичний дендропарк. Морозного дня тут як у новорічній казці: присипані снігом звичайні та голубі ялинки, модрини, на городі — рівні ряди акуратно підстрижених декоративних кущів. Замість паркану – живопліт із бирючини та грабу. Біля ганку — розкішна ялиця, яку посадив ще батько пана Миколи. Сам він на свята не вбирає новорічне деревце, бо вважає, що воно і так досконале. Власник незвичайного обійстя запрошує на екскурсію, захоплено розповідаючи, що його зелене господарство розпочалося з торби шишок, яких назбирав із дружиною понад 15 років тому. Насіння висушили на грубці, а навесні посіяли. Тепер радують алеї туй, а в центрі двору височать конусоподібні яскраво-зелені канадські ялинки. Неможливо порахувати, скільки різних дерев за своє життя посадив цей невтомний захисник природи. Щороку дендропарк розростається. Тому час від часу його доводиться проріджувати. Микола Карасєк робить це по-науковому, адже закінчив лісну школу та технікум у місті Березне Рівненської області. Спеціальною літературою цікавиться й досі. – Ще студентом вивчав особливості вирощування різних порід дерев та кущів на Західному Поліссі, – згадує мій співрозмовник. – Усе шукав відповідь на запитання: як жити в гармонії з природою, а не знищувати її? Тому тільки сім років попрацював лісником — більше не зміг. Бо нині панує споживацький підхід до деревини: ріжуть і крадуть. А я дуже люблю ліс. Він красивий будь-якої пори. Тисячі кілометрів пройшов пішки зеленим царством, де і зараз часто буваю. Віднедавна подорожую і на спортивному велосипеді —так значно розширив географію мандрів. Пан Микола пояснює, звідкіля в нього таке прізвище, зовсім не схоже на українське. Виявляється, його дід Франц Карасєк — за національністю чех, а бабуся Текля – родом із Луцька. Тому жартома називає себе волинським чехом й українським націоналістом за політичними поглядами. Він цікавиться історією та філософією, вважає, що плекати сад чи парк – найпростіший шлях до духовного розвитку людини. Захопився органічним землеробством, прочитавши книгу американського фермера Едварда Фолкнера «Безумство плугатаря». Також його вразив трактат японського мікробіолога Масанобу Фукуока «Революція однієї соломинки», де сформульована філософія стосунків людини з природою та основні принципи натурального землеробства. Істини, які пізнав, дають упевненість: Україна як аграрна держава має велике майбутнє.
