БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ: "Чи відкладаєте з пенсії щомісяця на оздоровлення? Якщо так і це не секрет, то скільки?"

Ігор ЮХНОВСЬКИЙ,
академік, Герой України (м. Київ):
— Я не відкладаю, бо дуже багато витрачаю на ліки для моєї дружини, яка хворіє. Мушу її доглядати, тож на себе зовсім не маю часу. Але раніше, коли була така можливість, то любив подорожувати і відпочивати на природі.

Олеся КОВАЛЬЧУК,
заслужений учитель України (с. Жидичин Ківерцівського району):
— Хоч і не хотілося б прилюдно розголошувати, але доводиться відповісти одним словом — нуль. Знаючи про низку хронічних недуг, буває, зважишся відкласти дещицю для себе, але тут же з’являється чергова побутова проблема або накриває нова інфляційна хвиля — і надії йдуть шкереберть. Утім, стиль життя колись великої і багатої, але репресованої, розкуркуленої, а потім сколгоспненої родини, яка вже складалася з двох жінок і двох дітей, а згодом мізерні вчительські заробітки привчили мене покладатися на те, що вже Бог дасть. І на цілющі сили «зеленого моря», себто роботу на землі.

Семен ГЛУЗМАН,
психіатр, колишній політичний в’язень радянських концтаборів (м. Київ):
— У мене, як для киянина, невелика пенсія. Як заслужений каторжник Радянського Союзу отримую щомісяця 1860 гривень, а раніше вона була ще меншою. І тому про відкладання на купівлю літака, яхти, машини, велосипеда та й на оздоровлення не може бути й мови. Але! Коли відбувалася Революція гідності, я знаходив можливість купити хліб з ковбасою для майданівців. І нині стараюся допомагати бійцям української армії. Та найбільше долучаються мої діти — донька та зять. Я, на жаль, зі своєї куцої пенсії багато чого не можу собі дозволити.

Володимир БАЙДА,
лікар-ендокринолог (м. Луцьк):
— Маю 50 років трудового стажу, працював на півтора окладу, а пенсію заробив малу — всього 1235 гривень. У 1990 році, коли її призначили, зарплати в лікарів, як і в інших працівників бюджетної сфери, були низькими. У моєї дружини, педагога за фахом, яка працювала у школі вчителькою англійської мови, пенсія становить 1080 гривень. Вижити на такі суми важко, тому багато людей пенсійного віку змушені й далі працювати. Але, на жаль, приходить пора, коли доводиться йти на заслужений відпочинок. Я уже два роки, як розрахувався з роботи. Про поїздки на курорти говорити не можемо, відкладати гроші на відпочинок нема з чого. Це за кордоном лікарі отримують такі зарплати і пенсії, що можуть на схилі літ подорожувати світом. Українському лікарю–пенсіонеру треба думати, як вижити.

Ростислав ЧАПЮК,
народний депутат України другого скликання (м. Луцьк):
— Відкладати на оздоровлення нічого, бо намагаюся допомагати рідним і всім, хто цього потребує. Моє оздоровлення — то здоровий спосіб життя: працюю на садовій ділянці, ходжу в ліс по гриби, на риболовлю.

Галина КАЖАН,
заслужена артистка України (м. Луцьк):
— На превеликий жаль, давно не відкладаю на оздоровлення. Ніколи не відпочивала у санаторіях. Моєї пенсії у 1300 гривень ледь вистачає на найнеобхідніше. Тож живу сьогоднішнім днем. Пенсіонерам нині дуже важко не те що відкласти, а просто вижити. Особливо зараз, коли після зростання курсу валюти різко підскочили і ціни на продукти та ліки.

Володимир
ВОЙТОВИЧ,
депутат Волинської обласної ради (м. Луцьк):
— Звичайно, що відкладаю, і не тільки на це. Оздоровлююся по мінімуму, переважно у наших волинських санаторіях. У минулі роки їздив до Криму та Одеси, а на закордонні курорти грошей не вистачало і не вистачає. Є важливіші речі, на які потрібні кошти. Не можу сказати про якусь конкретну суму, бо все залежить від поточних витрат. Треба і дітям допомагати, і щось до хати купити, і автомобіль заправити–підремонтувати.

Дмитро СЕБІЙ,
найстаріший фермер (с. Верба Володимир-Волинського району):
— Відкладати щось мусово, бо як захворієш, то без грошей нікуди не поткнешся. Відкладаю весь час, маю запас десь із 4000 гривень. Недавно на правій руці защемило нерв. Пішов у лікарню — і 300 гривень немає. Вже такий вік, що здоров’я у будь–який час може підвести. По курортах не їжджу, проваджу здоровий спосіб життя. Колись у Карпатах був, хотів поговорити з горами та криницями.


Бліц провели Леся БОНДАРУК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА і Сергій НАУМУК.