«Любов рухає сонцем і планетами», — сказав Данте. «Любов — це Бог, а Бог — це Любов», — пишеться в Біблії. На жаль, ми часто так легко і бездумно кажемо: «Я тебе люблю», — хоч за цими словами бездонний зміст, і кожен тлумачить його по–своєму...
«Любов рухає сонцем і планетами», — сказав Данте. «Любов — це Бог, а Бог — це Любов», — пишеться в Біблії. На жаль, ми часто так легко і бездумно кажемо: «Я тебе люблю», — хоч за цими словами бездонний зміст, і кожен тлумачить його по–своєму.
Юрко ПОКАЛЬЧУК (1941-2008)
Людвіг Вітгентштейн наголосив, що будь–яке поняття в нашій уяві і психіці не тотожне аналогічному в іншої людини. Що таке, наприклад, чашка? Кожен має про неї в своїй уяві геть індивідуальний образ. А що таке Любов?..
У Біблії визначено три види любові — Ерос, Агапе і Філія. Ерос — творча сила, Філія — дружба, Агапе — любов, спрямована на творення добра для інших. Христос любить усіх любов’ю Агапе (безумовною любов’ю, яка не чекає віддачі). Врешті, Любов або існує в людині, або ж відсутня в ній, хоча, виявляється, все-таки краще, якщо людина когось або щось любить, бо тоді її життя сповнюється сенсом. Але ж Любов і Кохання пересічний бездумний індивід (будь–якої статі) на загал доволі часто ототожнює лише із сексуальним потягом. «Займатися коханням» для багатьох сьогодні банальний евфемізм статевого акту. Насправді ж Любов — це щось зовсім інше. Це стається з людиною одного разу, і світ набуває для неї барв і звуків, яких раніше не мав. Чому вона? Чому він? І взагалі що це? Чи це справді лише інстинкт продовження роду, і старий Фройд мав рацію, коли оголосив, що всі ми — заручники наших статевих функцій? Чи все ж таки у заманливій темряві сексуального світу є тунель, в кінці якого видно світло, і почуття спираються не лише на «я хочу» і «ти повинна любити мене, бо я тебе люблю», а й на високий злет, коли мpiєш якнайбільше зробити для людини, яку любиш. Віддавати, нічого не вимагаючи взамін, радіти з можливості самопосвяти, підноситися духом від власної некорисливості. Якщо вас люблять, то люблять. А якщо ні, то ні. Якщо треба пояснювати, то пояснювати не треба. Нічого ніколи не поясниш, якщо інша сторона не захоче почути, не захоче зрозуміти… Нам не дано передбачити, де, в кому і як одізветься наше слово, сказав Поет, але саме співчуття нам дається, як благодать Божа. Чого найбільше ми прагнемо — щоби Нас вибирали з–поміж інших, щоби ми були найкращі саме для тих, кого любимо, щоби ми подобались, щоби ми… Колись я був юний батяр, і в мене була коханка, значно старша за мене, яка навчила мене всіх премудростей сексу. Вона була супер, вона могла все і робила це зі смаком і гідністю. Але з часом ми розійшлися. У неї було своє життя, а в мене молоде своє. Та одного разу до мене прийшла біда. З часом розумієш, що то була звичайна любовна драма. Але тоді мені здавалося, що я помру від образи і безсилля подолати провалля, що утворилося в душі після зради. І от коли мені було найгірше, я зателефонував до тієї давньої своєї подруги, і вона приїхала до мене, і лишилася зі мною. Вона відігріла мене. Я підкорявся її рукам, майже нічого не відчуваючи, а вона продовжувала ніжно масувати й обціловувати моє тіло, ніби витягаючи з мене усі нервові згустки, і врешті усе це змусило мене заснути. Коли я прокинувся наступного ранку, відчувши в собі нарешті снагу до життя, її не було поруч. Лише записка: тримайся, у тебе буде все гаразд. Я ожив тоді в її руках, і я завжди буду їй вдячний, хоч ми з нею знову розійшлися і вже дуже давно не бачились. Та я тепер знаю, що таке Любов–Агапе, і ця жінка — мій друг назавжди, хоч ми й живемо зараз у різних світах. (Із книги нарисів, есе, ліричних етюдів «100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки», видавництво «Фоліо»).
