Щоразу, коли проходжу повз чоловіків, які звертаються до перехожих: «Міняємо валюту. Долари, євро…»...
Щоразу, коли йду центром Луцька чи буваю на Центральному або Варшавському ринках, проходжу повз чоловіків, які звертаються до перехожих: «Міняємо валюту. Долари, євро…»...
Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ
У народі цих бравих хлопців називають валютниками або міняйлами. Неприємно бачити, як вони, пропонуючи свої послуги, чіпляються до людей. Впевнений, що не тільки у мене викликають відразу ці гендлярі. Особливо це відчуття загострилося нині, коли криза обчистила наші кишені, на Сході не закінчуються військові дії, а курс валюти значно зріс. Тоді, як на Донбасі захисники України зі зброєю в руках у неймовірно складних умовах відстоюють єдність держави, ці ситі й здорові чолов’яги чатують тут із барсетками, напханими валютою. І ряди їхні не рідшають. Навпаки, сьогодні їм уже стає тісно на втоптаних п’ятачках. Чисельність цих гендлярів поповнюється не просто новобранцями, а тими, хто має «залізну» рекомендацію. Чи знають вони, що відбувалося під Волновахою, Іловайськом чи Дебальцевим? Чи брали участь у благодійних акціях, коли населення жертвує свої кревно зароблені гривні на закупівлю бушлатів, касок, бронежилетів, берців, інших необхідних речей для учасників антитерористичної операції? А про загибель земляків–волинян у неоголошеній війні вони, здається, дізнаються, коли про чергову жертву сповіщають дзвони Свято-Троїцького кафедрального собору Луцька і поруч з їхнім постійним місцем «дислокації» біля ЦУМу крокують багатотисячні траурні процесії. Хтось може заперечити мені: мовляв, валютники теж ризикують здоров’ям та життям, бо хіба мало на них по-розбійницьки нападали з холодною, а то й вогнепальною зброєю? Так, через свої напхані купюрами гаманці міняйли дійсно опиняються в небезпеці. Але хіба можна порівняти смертельну загрозу життю бійців на Сході України і небезпеку, що підстерігає гендлярів на втоптаних «п’ятачках»? Пригадую, свого часу на кожній прес–конференції, коли представляли нового начальника УМВС України в області, журналісти цікавилися, чи буде боротися на Волині з валютними міняйлами. Всі без винятку полковники і генерали били себе в груди і запевняли, що швидко наведуть лад із цими правопорушниками. Жоден міліцейський посадовець слова не дотримав. Сьогодні повістки про мобілізацію вручають призовникам за місцем проживання, у сільських радах та центрах зайнятості, за місцем роботи. А чому б працівникам військкоматів разом із правоохоронцями не приїхати до валютників, щоб привселюдно запросити на медогляд, переатестацію, на військову службу? Як би змінилося ставлення до цих людей після того, коли б громадяни дізналися, що валютники проявили мужність і героїзм, захищаючи на Сході України кордони з Росією!
