Формально Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театру імені Тараса Шевченка — 75, але насправді набагато більше. Скільки — ніхто з певністю не скаже...
Формально Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театру імені Тараса Шевченка — 75, але насправді набагато більше. Скільки — ніхто з певністю не скаже...
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, президент Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство», академік НАН України
Але багато хто згадає про волинський вертеп — цей унікальний вид середньовічної Різдвяної містерії. Адже ж не випадково саме на Волині був започаткований з ініціативи засновника Волинського академічного театру ляльок Данила Поштарука міжнародний фестиваль «Різдвяна містерія». І зразу ж наша уява відродить сцени з Різдвяної містерії–бурлеску «Назар Стодоля» за Тарасом Шевченком. Адже дійство це зі сватанням та колядуванням відбувається в ХVІІ сторіччі, в ніч на Різдво Христове. Кияни і я, волинянин з родиною, захоплено вітали цей яскравий, колоритний, оригінальний спектакль, який завдяки режисерській фантазії Петра Ластівки і натхненній акторській грі захопив у свою сценічну орбіту багатющий масив української народної культури, волинських звичаїв, обрядів, вірувань і святкувань. Отож не від 29 лютого 1940 року веде свій творчий лік цей академічний театральний колектив. Хіба нами забутий Волинський український театр, яким керував у 20-х, 30-х роках ХХ століття талановитий організатор і актор Микола Певний? Є те приміщення, є та сцена, з якої випорхували, окрилені вірою в невмирущість українського слова, українські патріоти–актори, «зазираючи» в містечка і села Волинського воєводства зі спектаклями за п’єсами Котляревського і Карпенка–Карого, Гоголя і Старицького, Лесі Українки і Винниченка, Мольєра і Гольдоні… Так, театр солідний за віком і цілком заслуговує на оновлення дати свого започаткування. Принаймні є всі підстави розпочати свій творчий родовід від першої постановки Волинського українського театру. Для багатьох киян, а публіка переважно — молодь, Волинський академічний обласний український музично–драматичний театр імені Тараса Шевченка під час нинішніх гастролей виявився приємним і навіть несподіваним відкриттям (на сцені Національного театру ім. Франка лучани показували вистави «Хорунжий Назар Стодоля та його любовні поневіряння» і «Гамлет», а в Театрі юного глядача – «Кайдаші»). Завдяки своїй жанрово–сценічній різноманітності, чудовій режисерській роботі та органічному поєднанню досвідчених улюблених акторів, таких як народні артисти України Олександр Якимчук, Анатолій Романюк, артист Ярослав Абрамюк, заслужена артистка України Лариса Зеленова і справді цілого грона молодих акторів. Ні, не випадково Волинський академічний є і музично–драматичним. Оригінальне виконання пісень, музики, танців, пластичність, органічне життя на сцені — все це характерне для кожного спектаклю. Враження справив на киян луцький «Гамлет». Повільна, драматично важка, з передчуттям тривожних подій розгортається на сцені ця трагедія. Актори надзвичайно тонко, ощадливо наближають пізнання таїни зради — підлого вбивства. І поява Гамлета на сцені, якого блискуче зіграв артист Дмитро Репюк, зразу ж захоплює глядацьку увагу на розгортанні хитромудрого сценарію викриття ним убивці свого батька. Енергійний, пластичний, надзвичайно виразний у міміці й жестах, артист досягає особливої психологічної напруги переживань у собі, навколо себе цієї трагедії. Одне слово, Волинський академічний обласний український музично–драматичний театр імені Тараса Шевченка у Києві показав високий рівень режисерської роботи, сценічної гри — всього комплексу засобів і прийомів, що засвідчує достойний рівень театрального статусу Волині. n
На фото: Автор цих рядків особисто подякував художньому керівнику театру Петрові Ластівці (на фото – справа).
