ЧЕРЕЗ «ЧИПОВАНІ» ПАСПОРТИ ЛЮДИ І ДАЛІ НЕ СПЛЯТЬ НОЧАМИ

У публікації «У ЄС — через СРСР, або Як у Луцьку отримують біометричні паспорти» ми розповідали, як наша кореспондентка пройшла всі труднощі в оформленні нових документів. Отримання «чипованого» паспорта засвідчило, що популярність його зростає, а проблеми видачі вирішуються повільно

Леся БОНДАРУК


Відрахувавши 20 робочих днів, зранку вирушаю отримувати свій біометричний паспорт. У приміщенні обласного управління Державної міграційної служби, що в Луцьку на вулиці Винниченка, 11, як і минулого місяця, велелюдно і душно. Ажіотаж не вщух, черги, які й надалі займають з ночі, майже не зменшилися — близько сотні осіб стоять у багатогодинному очікуванні. Постукала у кабінет без дверної ручки (вочевидь, аби не турбували постійно), відкрили, взяли український паспорт, а за кілька хвилин його повернули з повідомленням, що біометричні паспорти готові, але їх ще не привезли. Порадили зайти через кілька днів.
За тиждень знову постукала в ті самі двері. Забрали внутрішній паспорт і невдовзі покликали в кабінет. На моніторі комп’ютера працівниця відділку звірила мої особисті дані й попросила… притиснути на невеличкому чорному сканері вказівний палець.
— Я маю звірити ваші відбитки, — пояснила вона.
І за мить вручила мені біометричний паспорт. У внутрішньоукраїнському на спеціальній сторінці з’явилася відмітка про анулювання старого і штамп із записом про новий документ для закордонних поїздок.
Від звичайного закордонного паспорта біометричний відрізняється лише наявністю зверху над фотографією власника електронного чипа з інформацією, що містить фотографію, ім’я, громадянство, місце і дату народження та відбитки вказівних пальців обох рук.
Значно цікавіше розглядати сам документ — дизайн приємно вражає. На кожному розвороті — синьо–жовтий прапор і окреме фонове зображення, пов’язане з історією України. Серед них — печатки з гербом–тризубом часів Володимира Великого і козаком із мушкетом, глечики трипільської культури, статуї скіфських баб, руїни Херсонеса і золота пектораль, собор Святої Софії у Києві, Луцький замок, фортеця у Кам’янці–Подільському, пам’ятник Богданові Хмельницькому у столиці, козацька символіка і човен–чайка, Києво–Могилянська академія, Одеський оперний театр, космічна ракета, Дніпрогес, терикон Донбасу і вишка вугледобувної шахти.
Чи стане легше із «чипованим» паспортом відтепер мандрувати світом маю змогу перевірити особисто (хоча з нинішнім курсом долара і нашими зарплатами не дуже й помандруєш). Тим часом у Державній міграційній службі запевняють, що за умови підписання безвізового режиму з Євросоюзом українцям не потрібні будуть візи. Біометричний паспорт має високий ступінь захисту, а тому із ним швидше проходить процедура паспортного контролю на кордоні. Є можливість і швидшого відновлення документа в разі його втрати. Тож не дивно, що все більше людей прагнуть його отримати, та й коштує він лише на 57 гривень дорожче від звичайного закордонного — 461 гривня 15 копійок. n

ДОВІДКА «ВОЛИНІ»
На Волині біометричні паспорти можна оформити у відділах управління Державної міграційної служби в Ковелі (вул. Незалежності, 93), Нововолинську (вул. Шахтарська, 10), Володимирі–Волинському (вул. Т. Шевченка, 11) та Луцьку. В обласному центрі, окрім відділку на вулиці Винниченка, 11, кілька днів тому відкрили ще три пункти: для мешканців Луцького району — на вулиці Шевченка, 17, для лучан — у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) на вулиці Лесі Українки, 35, а також у Секторі централізованого оформлення документів № 1 відділу з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України управління Державної міграційної служби України у Волинській області, що на проспекті Грушевського, 4–в.
На Рівненщині документи оформляють у Дубні (вул. Драгоманова, 12), Кузнєцовську (вул. Правика, 5), Сарнах (вул. Демократична, 46), Рівному — у відділках за адресами: вулиця 16 Липня, 6 та вулиця Петра Могили, 41.