БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ: чи 1 і 2 травня так багато значать для українців, щоб робити їх вихідними?

Чи 1 і 2 травня так багато значать для українців, щоб робити їх вихідними?

Ірина ФАРІОН,
народний депутат України сьомого скликання, український мовознавець, член Політради ВО «Свобода» (м. Львів):
— Ну звісно, вони просто сміховинні. Якщо ці свята лишень для того, аби люди поїхали на городи працювати, то не обов’язково виділяти їх червоною барвою у календарі. Це данина радянській системі, від якої ніяк не можемо відмовитися з огляду на колонізований спосіб сприйняття світу.
Вже ухвалені закони про декомунізацію, але Президент ніяк їх не може підписати. Тобто суспільство і далі рухається інерційним способом, завдаючи шкоди собі. Якщо хтось думає, що це вторинні речі, то я вважаю їх базовими, бо вони свідчать про культурний напрямок розвитку суспільства і духовні орієнтири.

Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України, фракція «Народний фронт» (м. Луцьк):
— Абсолютно нічого не значать. Вони — рудимент радянського минулого, тому від них треба відмовитися. Переконаний, що наші співвітчизники на 24 році незалежності сприймуть це з розумінням.

Ольга СУМСЬКА,
народна артистка України (м. Київ):
— Люди, які працюють на виробництві, очікують цих вихідних. А в представників творчих професій, таких, як ми, робочий графік ненормований, тому вихідні 1—2 травня не такі для нас і важливі. Досі вони асоціюються з колишнім Першотравнем. У ці дні їздимо на дачу, влаштовуємо пікніки. Найбільше значення сьогодні має лише повернення миру в Україні! А щодо свят, зміни назв міст і вулиць тощо, то це вторинне.

Ростислав ЧАПЮК,
народний депутат України другого скликання (м. Луцьк):
— Першотравень стали святкувати згідно з законом України. Як громадяни маємо шанувати і виконувати закони нашої держави. Щодо двох вихідних — 1 і 2 травня, то, на мою думку, достатньо одного. Але це свято людей праці, яке відзначають у багатьох європейських країнах.

Олеся КОВАЛЬЧУК,
заслужений вчитель України (с. Жидичин Ківерцівського району):
— Народ (і я також) давно не сприймає 1 і 2 травня як хоча б найменше свято. Водночас ще з радянських часів, а тепер і поготів, ці дні дуже очікуємо як вільні від офіційних обов’язків, як вихідні, аби пірнути з головою у роботу на присадибних і дачних ділянках. Адже тепер у багатьох, хто працює у приватних структурах, робочий день триває 10—12 годин. І я чекаю на невістку, щоб разом скопати грядку під редиску і цибулю. При стійкому нинішньому зубожінні, через відсутність мирних перспектив поки що не варто нівелювати цю традиційну для роботящого люду можливість подбати про харчі для бідних, тобто для себе. От як скінчиться війна…

Віктор ПАРФЕНЮК,
головний редактор газети «Клеванський тракт» (с. Зоря Рівненського району Рівненської області):
— Першотравневі вихідні ще з радянських часів стали традиційними. Переважна більшість наших співвітчизників використовують їх для роботи на своїх присадибних ділянках. На мій погляд, уже давно люди не переймаються політикою саме в ці дні, а наполегливо працюють, щоб посадити картоплю та городину. В цьому і суть цих свят.

Олена ГОНЧАРУК,
діловод Турійської селищної ради (смт Турійськ):
— У календарі маємо багато важливіших свят, а ці вже зайві. Користь від них лише для сільського господарства, бо якраз на весняно–польових роботах повна солідарність трудящих. Цього року 2 травня припадає на суботу, тож не було сенсу переносити вихідний ще й на понеділок. Але закон є закон — мусимо виконувати.
Бліц-опитування провели Леся БОНДАРУК, Костянтин ГАРБАРЧУК і Мирослава КОЗЮПА.