На Рівненщині до сьогодні є кілька населених пунктів із «совєтськими» назвами. Зокрема, місто атомників Кузнецовськ, назване на честь радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнецова. Після ухваленого закону про заборону тоталітарної символіки Верховна Рада проголосувала й за додаток до нього, що рекомендує за рік змінити радянські назви сіл, міст та вулиць...
На Рівненщині до сьогодні є кілька населених пунктів із «совєтськими» назвами. Зокрема, місто атомників Кузнецовськ, назване на честь радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнецова. Після ухваленого закону про заборону тоталітарної символіки Верховна Рада проголосувала й за додаток до нього, що рекомендує за рік змінити радянські назви сіл, міст та вулиць
Левко ЗАБРІДНИЙ
МОСКОВЩИНУ ЧІПАТИ НЕ БУДУТЬ Окрім Кузнецовська, який хочуть назвати Варашем, у Радивилівському районі маємо Жовтневе, що колись називалося Пляшева, в Дубнівському та Млинівському — села з назвою Травневе. На Дубровиччині збереглося Партизанське. А найбільш «совєцьке» село Радянське, до перейменування — П’яне або ж П’яннє, можна знайти у Млинівському районі. До слова, у ньому ж є село Московщина. Назва ця, зазначимо, — історична. За законом, який ухвалила Верховна Рада, але який ще не набув чинності, бо його не підписав Президент, перейменовуватимуть чи то села, чи то міста, чи то вулиці лише за згоди громад. За три місяці після того, як закон запрацює, це мали би зробити місцеві ради, а якщо вони на вимогу громади цього не зроблять, населений пункт перейменовуватимуть розпорядженням голови облдержадміністрації. Можна при цьому як повернути стару назву, так і обрати нову. Бо, до прикладу, Жовтневе на Радивилівщині до 1967 року називалося Пляшева (Пляшова), проте у районі є таке село, де розташовані знамениті Козацькі могили.
КУЗНЕЦОВСЬК УЖЕ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ У 1992 році Кузнецовська міська рада ухвалила рішення про те, щоб місто отримало назву Вараш. Але через плутанину в законодавстві довести справу до кінця не змогли. Нині на офіційному рівні цю тему поки що не порушують. Обговорення, як кажуть, на кухонному рівні. — Частина населення вимагає, щоб місто перейменували, частина — категорично проти, більшість не визначилася, звикла до цієї назви і не розглядає її через призму радянської ідеології, — розповідає заступник міського голови Кузнецовська Юрій Кравець. — Селище атомників, яке згодом стало містом, почали будувати на території села Вараш, що влилося згодом у Кузнецовськ. Нині такий мікрорайон є, кілька сільських вулиць збереглося. Перед тим, як змінювати назви, потрібно провести широку інформаційну кампанію, зібрати матеріали про Миколу Кузнецова. З того, що навіть можна зрозуміти з книги Медведєва, Кузнецов був кілером, як на мене. Його загін був диверсійно-розвідувальним, намагався підірвати національний рух українців. А в Західній Україні місто не має права носити ім’я терориста.
НА ЗАВАДІ — ГРОШІ? У Кузнецовську кажуть, що якщо перейменовувати місто, то на це має бути хоч якась допомога з держбюджету. У рівненських селах, які зберегли радянські назви, взагалі за справу не братимуться, поки не прийдуть гроші та вказівка з центру. — Якщо кошти дадуть із держбюджету, будемо перейменовувати, — коментує Тарас Гордійчук, голова Радянської сільської ради на Млинівщині. — У селі про те, щоб повернути стару назву — П’яне чи П’яннє — чи нову дати, навіть не говорять. У людей інші проблеми — як із новими тарифами та високими цінами на все вижити. До слова, нардепи, які голосували за закон про заборону радянської символіки, стверджують, що звичайним людям перейменування сіл, міст та вулиць дорого не коштуватиме. Обіцяють, що всі потрібні довідки про перейменування та зміни у паспорті робитимуть безкоштовно.
