Щасливий той, хто мав нагоду провести літо у селі, серед природи, яка в цю пору буяє і в полі, й на лузі, і в лісі, й на обійсті біля хати...
Щасливий той, хто мав нагоду провести літо у селі, серед природи, яка в цю пору буяє і в полі, й на лузі, і в лісі, й на обійсті біля хати... Тільки-но відцвіли бузки, а вже акація п’янить солодкими пахощами, у росянистій траві прокладає слід такий же юний, як і літо, лошачок, купаючись у сонячних променях і пташиному щебеті, яким заповнений увесь простір, аж до небесної високості. Літо… Душа, розніжена й розчулена від краси, кудись поривається… Прагнеться мандрів і творчості, аби спинити прекрасну мить у слові, барвах, лініях, образах… Як-от у графіці талановитої волинської художниці Валентини Протопоп із села Древині Іваничівського району. Її теж надихнуло літо.
